Рівненські атомники – учасники й призери конкурсу «АТОМНІ
ІННОВАТОРИ-2024»
Працівник дільниці електричного цеху
Рівненської АЕС Дмитро Коваль став переможцем конкурсу наукових проєктів у
сфері ядерної науки, атомної енергетики та промисловості «АТОМНІ
ІННОВАТОРИ-2024» у номінації «Прикладна розробка».
Конкурс вдруге проводився Українським ядерним
товариством за підтримки провідних компаній атомної та суміжних галузей. Його
завданням є підтримка прикладної науки в Україні та сприяння розвитку новітніх
технологій у ядерній галузі. Учасниками заходу стали молоді науковці, студенти,
аспіранти та працівники галузевих підприємств, які прагнуть поділитися своїми
проєктами чи дослідженнями, знайти однодумців, обмінятися ідеями й досвідом із
провідними фахівцями галузі. Серед них – троє працівників Рівненської АЕС.
Переможців визначали у двох номінаціях: «Наукове
дослідження» та «Прикладна розробка». Роботи рівненських атомників змагались у
номінації «Прикладна розробка». Працівник реакторного цеху №1 Едуард Омельчук
презентував проєкт «Підготовка і підвищення ефективності ремонтних та експлуатаційних
робіт за допомогою використання 3D моделювання», працівник реакторного цеху №2
Іван Гаркуша представив роботу на тему «Підвищення культури безпеки персоналу»
та працівник електричного цеху Дмитро Коваль виступив із розробкою «Математична
модель для числових розрахунків електромеханічних та електромагнітних
перехідних процесів в схемі генерації та видачі потужності АЕС». Проєкти
розглядались та оцінювались фахівцями провідних державних та приватних
підприємств атомної галузі країни, провідними науковцями НАН України та
профільних наукових установ. У результаті робота Івана Гаркуши здобула шосте
місце, Едуарда Омельчука – друге місце та Дмитра Коваля – почесне перше місце.
За словами переможця, реалізація проєкту стартувала
у 2020 році: «Мій проєкт розроблений для
того, аби мати інструменти обчислення режимів роботи електротехнічного
обладнання та аналізу роботи релейних захистів і автоматики, який дає
можливість проаналізувати вплив заданих уставок пристроїв на перебіг перехідних
процесів. У разі виникнення коротких замикань чи інших анормальних режимів
необхідно з’ясувати причину і правильність роботи релейних захистів і для того,
щоб знати відповідь потрібно було навчитися рахувати ці режими. Водночас єдиним
шляхом їх прорахунку була розробка програмного продукту. Написання програми
зайняло чотири роки. Сьогодні у виробничому процесі програма дозволяє
ухвалювати рішення про можливі зміни уставок пристроїв релейного захисту та
автоматики, а також слугує як навчальний інструмент для працівників електроцеху
РАЕС. На досягнутому не зупиняюсь, оскільки моделювання – це процес без
кордонів, тому з часом планую ще більше вдосконалити цей проєкт».
Аня МОКРАН.