На Рівненщині реалізовують програму збереження фотодокументів із історію становлення цієї частини Великої Волині. А суто на самій Волині цим хтось займається, крім краєзнавців та любителів?
Вже 827 старих фотографій з 2021 року отримала від жителів м. Рівного наша обласна бібліотека для оцифрування. 155 світлин передали у 2024 році», – повідомив у соцмережах голова Рівненської обласної ради Андрій Карауш.
Проєкт «Рівне та рівняни у фотографіях. #Цифрова_память_Рівного» триває. Мета – зберегти та розкрити через фотографії з сімейних архівів економічне, соціальне, культурне життя громади з кінця 19-го до початку 21-го століть. Це професійна діяльність, вулиці і будівлі, світське життя, родини та їх традиції, побут, одяг, гастрономія, свята, уподобання та хобі.
Варіантів, як передати фото для проєкту, Андрій Карауш озвучує два:
принести у бібліотеку на Лебединці, відділ краєзнавства, 4-й поверх. До кожного фото обов’язково додається анкета, яку можна отримати та заповнити в книгозбірні;
заповнити онлайн-анкету: https://bit.ly/2R9GAgK та додати самостійно відскановані фото за вказаними параметрами: http://photo.libr.rv.ua/howToAddPhoto.
Найбільшим по наповненню, станом на тепер, буде оцифрований сімейний архів Ігоря Федоровича Жилінського – актора, художника, педагога, завкафедри режисури Рівненського інституту культури.
«Робота над світлинами продовжується, і їх публікуватимуть упродовж 2025 року. Також йому присвятять окрему цифрову колекцію», – зазначає рівненський обласний голова.
Резонне запитання: чому подібні ініціативи сусідів не підтримуються на Волині?
Роман УСТИМЧУК.
На фото Андрія КАРАУША: зображення гармати з архіву родини Нестеруків, це період 1980-1989 років, і стояла вона на «Луцькому кільці»; дарунок родини Кошмак, повінь на сучасній вулиці Міцкевича, 1939 рік; фотографія від родини Кожан, це ресторан на воді «Ракета» у Гідропарку, 1983 рік.