24 травня на 95 році життя померла поетеса, членкиня Братства вояків ОУН і УПА Волинського краю Сіма Кордунова. Про це повідомили у Першому міжрегіональному відділі Українського інституту національної пам’яті «УІНП.Волинь».
Сіма Кордунова народилася 14 лютого 1931 року на Лаврівському хуторі у багатодітній сім’ї. Село Лаврів Луцького району вважали «бандерівським», тому долю її краян легкою не назовеш.
Батька, Дмитра Кордунова, хлібороба, який знав напам’ять «Кобзаря», забрали у 1944 році і спровадили до татарської Уфи, де назавжди загубилися його сліди. Односельчанин, якому вдалося вижити, потім розповів, що батько, знесилений від голоду, впав на поромі. Товариші хотіли його підняти, але конвоїри не дозволили: «Пусть подихаєт! На одного бандєровца будєт мєньше!»… Родина так і не дізналася, де батькова могила. Історію України вивчала із батькових пісень. Його улюбленими були «політичні», про Байду, Кармелюка, Морозенка…
Як зазначає ІА «Волинські новини», початкову освіту Сіма Кордунова здобувала у Лаврівській (2 класи) та Полонківській семирічній школах, середню (8-10 клас) – у жіночій школі № 3 міста Луцька. У 1951 році закінчила дворічний Луцький учительський інститут (факультеті української мови і літератури).
Розпочинала фахову кар’єру в селі Боратин Луцького району. В 1956 році поступила на історико-філологічний факультет Луцького педагогічного інституту імені Лесі Українки. Навчалася заочно. Після закінчення вишу у 1959 році працювала в школах Луцького району на посаді вчителя української мови і літератури.
Вийшла заміж за Євгена Мисливчука, у шлюбі народилися син Богдан і дочка Людмила. Є три онучки, дві правнучки і правнук.
Сіма Кордунова – авторка 17 книг, компакт-диска та музичної збірки «Яснозора Волинь». Крім того, вона друкувалась в альманахах «Світязь» і «Перевесло» та колективних збірках районної літературно-мистецької студії «Зорі над Стиром».
Вона – дипломантка всеукраїнського конкурсу гумору і сатири «На межі тисячоліть», лауреатка обласної літературно-мистецької премії імені Агатангела Кримського.
Уривок з поезії Сіми Кордунової:
«Моя Волинь, моя земля, моя країна
Прийшла у сьогодення крізь віки.
Цвіла у величі й димілась у руїнах,
Коли її змагали чужаки.
Не раз виходила поранена з двобоїв
І рани гоїла глибокі та страшні.
Та знов виховувала лицарів-героїв,
Що клали голови за неї у борні».
Де і коли віддадуть останню шану визначній волинянці, не повідомляється.
Світлана КУЛЯ.
На фото ІА «Волинські новини»: Сіма Кордунова на фестивалі «Бандерштат» у 2021 році.
