150 років тому народився один із борців за Незалежну Україну ще з періоду УНР, вірний соратник та однодумець волинянина В’ячеслава Липинського Сергій Шемет. Чи треба дивуватися, що нинішні мешканці області про нього фактично нічого не знають?
6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за Незалежність України у ХХ столітті; діяч «Просвіти», «Братства Тарасівців», «Лубенської республіки», Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації «Український союз хліборобів-державників»; журналіст, співредактор журналу «Хліборобська Україна»; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського…
Всі ці та інші чесноти Сергія Шемета важливі, але особливо актуальним для волинян є його тісна співпраця і з гетьманом Павлом Скоропадським (у часи Першої світової війни той воював на Волині), і з науковцем, громадським та державним діячем волинянином В’ячеславом Липинським, чий музей у досі є в смт Затурці.
Дослідник Олег Пустовгар із Українського інституту національної пам’яті на сторінках «Історичної правди» зазначає:
«Через окупацію України ленінською росією і встановлення совєтської влади у 1919 році опинився на еміграції. Мешкав у Відні, Тарнові, Берліні, Парижі. Життя і діяльність Сергія Шемета на еміграції вивчали дослідники Тетяна Осташко, Олександр Скрипник та Олександр Панченко. У своїх публікаціях вони наголошують на тому, що Сергій Шемет разом із В’ячеславом Липинським і Дмитром Дорошенком формував ідеологію та організаційну основу гетьманського руху й заснував позапартійну організацію «Український союз хліборобів-державників».
Був співредактором журналу «Хліборобська Україна» та інших гетьманських видань. Написав низку статей та монографій з історії українського суспільно-політичного життя, зокрема, праці «Микола Міхновський» та «З історії Української демократично-хліборобської партії». На початку 1930-х він мешкав на віллі Павла Скоропадського поблизу Берліна, активно займався організацією роботи Гетьманської Управи і виконував різноманітні доручення гетьмана».
За ним невпинно стежили чекісти, енкаведисти та кагебісти. Втім, ліквідувати так і не змогли. Сергій Шемет виїхав до родичів в Австралію. Помер 5 травня 1957 року. Похований у Мельбурні.
Роман УСТИМЧУК.
На фото з «Історичної правди» та автора: Сергій Шемет і програмний партійний документ; учасники установчого з’їзду Українського союзу хліборобів-державників, Рейхенау, 4-8 червня 1922 року; погруддя В’ячеслава Липинського в смт Затурці.