“Занадто тихо кричимо”: у Луцьку пройшла акція на підтримку полонених

Плакат із написом «Занадто тихо кричимо» в руках учасника акції біля ЦУМу в Луцьку — мовчазний крик про полонених.

Щоп’ятниці о 16:00 біля ЦУМу збираються рідні, друзі полонених та небайдужі лучани, аби нагадати про українських військовослужбовців у полоні та тих, хто зник безвісти.

Цього разу там побувала також журналістка та редакторка “Волинської газети” Ольга Данилюк.

Учасники акції тримають прапори, плакати та фотографії військових, закликаючи не мовчати про їхню долю та підтримувати їх.

Попри сильну зливу, присутні не розходилися. Щоправда, акція тривала годину, замість звичних двох — більшість людей змокли до нитки.

Але ніхто не скаржився на погану погоду. Світлана Ковальчук, мати зниклого безвісти воїна 36-тої окремої бригадм морської піхоти Марка Ковальчука каже: “Ми можемо тут стояти і в дощ. Це не зрівняти з тим, що переживають наші хлопці в полоні”.

Такі акції організовують небайдужі громадяни, рідні, друзі полонених, ветерани та волонтери. Їхня мета — привернути увагу суспільства та підтримати військових, які досі у неволі.

Автівки, що проїжджають повз, сигналять на підтримку. Пані Світлана ділиться:це гріє їй серце.

Моя невістка зізналася, що колись так само сигналила, проїжджаючи повз акцію біля ЦУМу. Але вона ніколи не могла повірити, що буде стояти так само серед тих, хто чекає звістки про рідних”, — розповідає мати зниклого безвісти Олександра Гури.

Пані Світлана Ковальчук з портретом сина Марка, зниклого безвісти морпіха.
Учасники акції біля ЦУМу тримають плакати з фото військовополонених та українські прапори, стоячи під дощем.

Фото: “Волинська газета” / Ольга Данилюк.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *