Анекдоти на вихідний 20 липня

Анекдоти каракатура 20 липня

«У будинок, де сміються, приходить щастя». Японська народна приказка.

***

Помста від лукавої…

Хочете викликати в чоловіка ненависть і захоплення одночасно? Надряпайте на капоті його машини:

«В сексі ти найкращий!».

І надішліть фото його дружині…

***

Остання єврейська заповідь

Захворів 100-річний єврей. До нього приходить його 110-річний друг і питає:

– Що з тобою, Абраме, як почуваєшся?

– Погано, Ізя, дуже погано. Напевно, доведеться постати перед Богом!

–  Слухай, коли він тебе спитає: «Як там Ізя? Що там Ізя?»,  ти мене не бачив, не чув, і нічого про мене не знаєш.

***

Обіг квітів

– Дівчата! Я такого галантного кавалера знайшла, кожен день мені по сто троянд дарує, вже вся кімната заставлена трояндами!

–  Ух ти! А хто він такий?

– Та це Сашко з п’ятого під’їзду.

– Тьфу! Я його знаю, він на кладовищі сторожем працює…

***

Літак для блондинки

Фарбована блондинка телефонує в авіакомпанію:

 – Доброго дня! Я хочу забронювати квиток на літак.

– Скільки людей полетить разом з Вами?

– Звідки я знаю! Це ж Ваш літак!

***

Третє дихання…

 Любителям бігу без підготовки порада від бувалого легкоатлета і бойового медика:

– Пам’ятайте, що після другого дихання йде штучне. Або реанімація!

***

Собаки і північнокорейці

Україна перша у світі держава, в якій собаки поїдають корейців, а не навпаки. Собаки їм все згадають про «інтернаціональну допомогу» рашистам!

***

В родині “сєпарів”…

Приходить хлопчик зі школи додому в родину прихованих сєпарів і каже батькові :

– А в нас у школі усі розмовляють українською мовою. Я анкету заповнював й в графі національність написав, що я українець.

Батько:

– Так значєт ти українець? Ладно. Я больше нє буду возить тєбя на машинє, будєш єздіть на автобусє, как всє бєндьоровци. У школу буду давать тєбє 1 грівну, а не 100. І жрать ти будєшь картошку, а нє ікру. Тєпєрь нравіцца бить украінцем?

Син:

– Я тільки 5 хвилин українець, а як я вас, москалів, уже ненавиджу!

Підготував Іван ЛІАН.

Карикатура Олександра МОНАСТИРСЬКОГО, журнал «Перець».

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *