Зовсім невелике волинське село Ужова справді як той вуж: однією вулицею простягається на багатокілометрові відстань. Сюди не їздить «Шкільний автобус», тут не працює магазин. Живе заледве 115 осіб, але люди вперто не залишають рідну землю всупереч усталеній «неперспективності»…
Зафіксовано, що станом на 1906 р. тут буланевелика колонія (поседення) Рожищенської волості Луцького повіту Волинської губернії з центром у м. Житомирі. Потім село розрослося. В 70-их роках XX ст. до Ужової було приєднане сусіднє с. Глинище, яке перейняло її назву.
У цьому цікавому селі Копачівської громади раніше Рожищенського, а тепер Луцького району пройшли дитячі роки українського журналістам, науковця, письменника, лавреата Народної Шевченківської премії Ігоря Павлюка.
Тут (зокрема, в Глинищах) з червня 1946 по вересень 1958 рік мешкав і Йосип Струцюк: письменник, лавреат багатьох літературних як всеукраїнських, так і міжнародних премій, Заслужений діяч мистецтв України.
Наразі ж Ужова як той вуж намагається прослизнути поміж викликами війни та глобальної економіки та вціліти. І це хороша ціль.
Роман УСТИМЧУК.
На фото автора: центральне і єдине перехрестя с. Ужова.