На Театральному майдані м. Луцька відбулася чергова акція, покликана привернути увагу до необхідності якнайшвидшого повернення додому українських військовополонених, а також визначити долю тих, хто в умовах бойової обстановки отримав статус «500», тобто, зник безвісти.
За час повномасштабного вторгнення російських окупантів українській владі напряму чи через посередників вдалося повернути значну кількість солдатів та офіцерів Сил оборони, які за різних обставин потрапили в полон до рашистів. Більшість із них склали зброю у безвихідних ситуаціях, коли чинити далі опір загарбників не було ніякої можливості. Окрема категорія перейшла на бік ворога з власної ініціативи. Були й такі, які в неволі допомагали карателям катувати наших хлопців.
Але додому повертати треба всіх, тому рідні, близькі та побратими законним методом публічних заходів спонукають владу до активнішої роботи в цьому напрямку. Зрозуміло, що для цього потрібна згода окупантів, що має бути наповненим обмінний фонд із числа полонених рашистів, а для цієї умови необхідні успішні бойові дії ЗСУ на фронті.
Так чи інакше, українці звертаються до українців, щоб визволити з неволі українців. І встановити долю тих українців, чия доля внаслідок бойових дій досі невідома.
Звичайно, що ще до 2014 року, не кажучи вже про часи існування ссср, мало хто міг подумати, що українцям доведеться захищати свою державу від нападів з боку росії та білорусі, але реалії саме такі. Тому, згуртувавшись, маємо захистити своїх і знищити чужинців.
Сергій ШРАМЧУК.
На фото автора та з журналу «Волинь»: велелюдна акція в м. Луцьку; ЦУМ у 70-ті роки.
