74-річний лучанин Михайло Ігнатюк на своїй присадибній ділянці виростив понад 100 кущів помідорів різних сортів за унікальною технологією, яку використовував його полеглий на війні син Валентин Ігнатюк. Цього сезону зібрав 30 відер томатів, а це орієнтовно 160 кілограмів.
Робить це у пам’ять про померлого сина, військовослужбовця 14 Окремої механізованої бригади імені Романа Великого Валентина Ігнюка, розповів «Суспільному. Луцьк» господар.
Михайло Ігнатюк 35 років пропрацював на підшипниковому заводі. Зараз на пенсії, живе з дружиною Софією. У подружжя залишилася дочка. Раніше син допомагав Михайлу хазяйнувати на землі, проте пішов добровольцем у 14-ту ОМБр імені князя Романа Великого.
Спочатку був у м. Володимирі, потім у м. Львові, а згодом його відправили на схід. Переважно службу проходив біля м. Куп’янська на Харківщині.
Валентин Ігнатюк пробув на службі один рік. Після чого захворів і помер у шпиталі на Харківщині 15 березня 2023 року. Йому було 48 років.
Мама пригадує:
«Зі всіма почестями ми похоронили його на Рованцях. Я ходжу на могилу, до церкви, бо тут ближче. Син теж любив землю, їздив з нами на дачу, допомагав мені, бо чоловік після інфаркту. Він казав: насаджу дерев мамо, але не судилося. Про службу мало говорив, фотографії скидав»…
Відтоді подружжя почало шукати розраду в городництві. Як розповів Михайло Ігнатюк, біля батьківської хати, де вони живуть, ріс старий горіх, якого треба було ліквідувати.
«Вирішив його зрізати й вийшли пеньочки. Колись я у Тернополі у сватів, бачив, що у пеньочках ростуть квіти. Я вирішив спробувати помідори. Вони дуже прижилися і їм комфортно. Тому що я пробував різні варіанти у відрах, воно нагрівається і помідор там не дуже почувався», – пояснив Михайло Ігнатюк.
Софія Ігнатюк додала: багато синів загинуло у війні за Батьківщину і щоб ці жертви були недаремні, потрібно працювати.
Світлана КУЛЯ.
Фото «Суспільне. Луцьк».