Виявляється, звичайні волинські гриби приносять людям при вмілому застосуванні чимало користі. Які? Опеньки!
Осінь традиційно вважається періодом походів по гриби, адже на початку осені у лісах з’являються опеньки. Хрусткі та разом із тим ніжні, вони мають неперевершений смак. У світі їх часто недооцінюють, але у нас ці гриби люблять та щороку влаштовують на них справжнє полювання.
Науковці з Буковинського державного медичного університету повідомили чимало цікавих фактів про ці ніби то давно відомі гриби.
Опеньки класифікуються як гриби-паразити, оскільки часто ростуть на деревах, кущах і навіть трав’янистих рослинах, причому як на живих, так і вже трухлявих. При цьому вони вважаються їстівними, тобто не потребують попереднього варіння – їх можна тушкувати, смажити або сушити одразу, тільки попередньо промивши.
Опеньки люблять дорослі ліси, де багато старих дерев, пеньків і сушняку, а також вологі та заболочені місця, наприклад яри або береги струмків. При цьому пік сезону опеньків припадає саме на вересень, коли легко можна знайти багато молодих грибів, які відрізняються чудовими смаковими характеристиками та ніжною м’якоттю. Спробувати щастя можна і в листопаді, але в такому випадку краще шукати вже великі опеньки і зрізати лише шляпки – ніжки будуть занадто грубими та непридатними у їжу.
Опеньки – особливо корисні гриби: у них містяться фосфор і кальцій, за кількістю рівноцінній рибі, а також вітаміни С, РР, В2, В5 і мікроелементи міді, цинку, магнію, заліза та калію. Вони володіють протипухлинними та антибактеріальними властивостями.
Чернівецькі науковці стверджують:
«У народній медицині опеньки часто використовуються як заспокійливий та знеболювальний засіб, а відвар застосовують при захворюваннях травної системи. Окрім того, споживання цих грибів у їжу позитивно впливає на роботу мозку і травного тракту».
Звичайно, опеньки, які і всі інші гриби, можна вживати лише за умови належного стану здоров’я та з дотриманням усіх процедур приготування.
Роман УСТИМЧУК.
На фото з «Вікіпедії» та БДМУ: опеньки в лісі.