У Мадриді завершився 43-й Міжнародний книжковий ярмарок LIBER, який проходив з 7 по 9 жовтня. Подія зібрала понад 350 видавців і компаній із 63 країн світу, ставши найбільшою платформою іспанськомовного книговидання. Цьогоріч Україна вдруге взяла участь у цьому масштабному заході, представивши свої досягнення в літературі та книговиданні
Повідомляє “Волинська газета”.
Національний стенд
Національний стенд України було організовано Українським інститутом книги спільно з Літературною платформою «Фронтера». Участь у ньому взяли 12 українських видавництв — від спеціалізованих на нон-фікшн до видавництв дитячої літератури, яка традиційно викликає велику зацікавленість у відвідувачів. Серед учасників були «Богдан», «ist publishing», «Ukraїner», «Ранок-креатив», «РОДОВІД», «Вільний Вітер», «Компас», «Ковила Паблішинг», «Видавництво НЦ “Мала академія наук України”», Платформа вільнодруків «Антивидавництво», «Видавництво Анетти Антоненко» та «Фоліо». Вони презентували найновіші видання, включаючи книжки на теми війни, культури та ідентичності.
«Українська книга вдруге прозвучала на LIBER, де послідовно з року в рік формується глобальний літературний контекст. Бути там означає заявляти: наша книга точно цікава світу. Для Інституту книги важливо, щоб нас, українців, бачили не лише крізь призму війни, а й через культуру, і саме книжка є одним із найсильніших способів розповісти про нас світові. Вдячна всім, хто доклав зусиль, аби цей стенд відбувся – від видавців і митців до команд УІК та «Фронтери», які овертайм працювали над дизайном і логістикою», – зазначила Олександра Коваль, в.о. директора УІК.
Окрема увага була приділена програмі Translate Ukraine, яка сприяє перекладам українських книжок за кордоном, відкриваючи нові можливості для авторів і поширення українського голосу у світі.
«Україна поки що спорадично представлена на іспанськомовному книжковому ринку. У книгарнях можна знайти окремі видання Юрія Андруховича чи Андрія Куркова, але загалом рівень присутності українських авторів невеликий. Тому важливо, щоб культурні інституції, дипломатичні установи, Український інститут книги, видавці та агенти працювали разом над розвитком цього напрямку – вивчали ринок, налагоджували контакти, презентували нашу літературу», – зазначила Елла Яцута, засновниця Літературної платформи «Фронтера».
Леся Українка в Іспанії
Яскравим елементом стенда стала фігура-гігантка Лесі Українки, створена художником Жордемом Грау. Величезна скульптура одразу привернула увагу відвідувачів, які фотографувалися поруч, ділилися світлинами в соцмережах і відзначали креативність задуму. Крім того, фігура мала інтерактивний QR-код, що вів на онлайн-платформу Chapter Ukraine. Проєкт реалізували «Читомо» та «Craft» за підтримки Українського інституту книги.
У вересні Леся Українка офіційно стала третьою українською парадною фігурою в Барселоні — її було «охрещено» за місцевою традицією, що символізує входження до спільноти каталонських велетнів.
«Традиція каталонських велетнів сягає середньовіччя. Це кількаметрові фігури, створені на основі дерев’яної або алюмінієвої конструкції з головами з пап’є-маше та гіпсу. Під час участі в міських урочистостях велетні переносяться однією або кількома особами і танцюють у ритмі музики. Наразі в Каталонії є 328 груп велетнів, які організовують понад 1000 заходів на рік – вони є частиною матеріальної спадщини кожного села й міста, і користуються великою любов’ю серед місцевих жителів», – розповіли в Генеральному консульстві України в Барселоні.
Фото: Лілія Шутяк, Сергій Палій.