Процес декомунізації на Волині йде невпинно, але важко. Громадськості доводиться постійно підказувати владі, що в певних заходах вона запізнюється. Але є й позитивні випадки!
Наприклад, на околиці с. Гаразджа Підгацівької тери торіальної громади Луцького району біля колишніх піонерських таборів та мосту через річечку давно був дерев’ний хрест і символічна моги ла. Старожили знають, що це було с творене на честь полеглих місцевих патріотів, і навіть войовничі атеїсти не могли завершити руйнування.
Віднедавна на цьому місці споруджено фактично меморіальний комплекс, де увіковічнено імена земляків, які під час Другої світової війни загинули як на Волині, так і далеко за межами України. Найбільше полеглих воїнів УПА та примусово депортованих на смерть у росію…
А от луцький меморіал «Вічна слава» ніяк не може ні декомунізуватися, ні нарешті відповідати сучасним вимогам до увічнення пам’яті захисників України, а не її окупантів.
Тож хоч одіозні зірки та серпо-молоти демонтували, але червоних слідів загарбників у малих архітектурних формах ще достатньо. Наприклад, згадки про злочинців-червоних партизанів…
Можливо, тут уже давно треба навести належний порядок, і вшановувати полеглих Героїв у новітній російсько-українській війні, а не згадувати колишніх поневолювачів нашої землі?
Сергій ШРАМЧУК.
На фото: меморіальні комплекси в с. Гаразджа і м. Луцьку.