На 79 році життя відійшов у Вічність відомий волинський адвокат, Заслужений юрист України, співзасновник адвокатської приватної компанії «Конфідент», справжній патріот України, людина великого серця і складної долі Сергій Сафулько. 17 листопада відбудеться чин поховання: скромно і без пафосу, за такими принципами і жив Сергій Федорович.
Він народився 10 жовтня 1947 року у селі Брани тодішнього Горохівського району. Закінчив Львівський національний університет імені Івана Франка за спеціальністю «Правознавство». Нагороджений орденом за заслуги III ступеня, Заслужений юрист України. Перебував на посадах заступника голови Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури при Кабінеті Міністрів України, був віце-президентом Союзу адвокатів України.
Сергій Сафулько був не тільки знаним адвокатом, а й одним із найвідоміших правозахисників. Саме тому кілька років тому невідомі організували напад на Сергія Сафулька та його дружину. І хоча правоохоронці традиційно пообіцяли розкрити гучний і резонансний злочин, кривдників ніхто не знайшов. Або не шукав.
Сергій Федорович був люб’язним, толерантним, гостинним із друзями та клієнтами, але непоступливим та жорстким і відстоюванні законності та справедливості на всіх рівнях. Він рідко виступав у соцмережах, але вартий уваги фрагмент його допису від осені далекого 2013 року, коли панувало свавілля режиму віктора януковича:
«Для того, щоб ні у кого не було сумнівів, заявляю: я вважаю, що п. Загарія не може очолювати ВКДКА, так як він жодного дня не займався адвокатською діяльністю. Хай би поїздив по наших судах, знав би як там «цінують» адвоката. Тепер, коли від нас хочуть забрати навіть право на запит по справі, тим більше. Саме тому він абсолютно незаконно і направив «скаргу» на мене в Ужгород. Я також вважаю , що п. Ізовітова не може очолювати Раду НААУ, так як є державним службовцем. Саме за те зі мною і намагаються розправитись. Щодо мого членства у ВРЮ, добре це чи погано, але саме я вніс за заявами адвокатів більше 10 пропозицій про звільнення суддів за порушення присяги, за порушення прав адвокатів, п’ять із яких задоволені. Це не змагання, і мало це чи багато, не в тому суть».
Тож Сергія Федоровича знали, поважали і шанували.
Для «Волинської газети» Сергій Сафулько та його колеги з «Конфіденту» залишили особливий слід в історії видання. Коли газета згідно чинного законодавства спробувала роздержавитися, Волинська облдержадміністрація в особі її тодішнього голови володимира гунчика вирішила вийти зі складу співзасновники, що унеможливлювало процес створення нової юридичної особи.
Багато відомих юристів області відмовилися брати участь у судовому процесі проти на т ой час чинного керівника виконавчої влади області. А Сергій Сафулько і його кваліфікована команда не тільки взялися за справу, а й виграли її в трьох столичних судах включно з Верховним Судом України! Причому, Сергій Федорович навіть відмовився від належного гонорару за роботу…
Сергій Сафулько помер 16 листопада. У понеділок із ним попрощаються в рідному домі в одному з сіл Луцького району, а потім похоронять у родинному селі Брани на Горохівщині.
Роман УСТИМЧУК.
На фото з відкритих джерел: таким був Сергій САФУЛЬКО.
Від редакції. «Волинська газета» справді щиро сумує з приводу непоправної втрати, смерті Сергія Сафулька. Він прожив довге і славне життя, але міг би ще допомогти багатьом людям, якби не важка хвороба… Тож щирі співчуття його рідним та колегам!