У Луцьку пахло світязькими пончиками, смідинською капустою з печі та соломою з Турійщини. У просторі кафе суспільного впливу misto.cafe впродовж двох днів відбувався Поліський поп-ап, де відвідувачі мали змогу спробували традиційні локальні страви, сплести солом’яні вироби, змайструвати дудку-колянку і поговорити про край, який часто залишається «поміж рядків» — Волинське Полісся.
Ключовою стала публічна презентація двох каталогів, що стали результатами дослідження 34 громад Волині, першого етапу в межах «Полісся. Перезавантаження» — ініціативи громадської організації «місто.ребут». Її мета — переосмислення Волинського Полісся не як периферії або «фольклорного заповідника», а як цілісної системи з власними ресурсами, ідентичністю та потенціалом для розвитку.
«Ми не шукали фольклор заради фольклору»
У межах дослідження команда проєкту проїхала та дослідила десятки сіл і містечок, спілкувалася з майстрами й майстринями, бізнесами, краєзнавцями, представниками громад. У підсумку — замість запланованих 100 об’єктів матеріальної спадщини зафіксували 211, а кількість елементів нематеріальної культурної спадщини зросла з 50 до 90. Також вдалося дослідити 24 старовинні поліські традиції та 40 автентичних рецептів.
Результати увійшли у два каталоги, котрі слугуватимуть не як архіви «для зберігання», а працюватимуть як прикладний інструмент для ознайомлення з бізнесами та ремеслами, а також архітектурою і нематеріальною культурною спадщиною. Каталоги наразі доступні онлайн за посиланнями:
- «Архітектурна та культурна спадщина Волинського Полісся» – тут;
- «Ремесла, виробництва та сервіси Волинського Полісся» — тут.
«Ми не хотіли створити ще один красивий альбом про традиції. Нам було важливо зафіксувати живу тканину регіону — те, чим люди реально живуть сьогодні. Полісся дуже часто сприймають як щось одне: ліс, озеро, Шацьк. Але насправді — це мозаїка різних громад, досвідів і економік. Ми хотіли, щоб це нарешті стало видимим», — розповідає Ілона Климко, дизайнерка та розробниця каталогів.
Обкладинка каталогу «Архітектурна та культурна спадщина Волинського Полісся» містить символічні образи, що відображають унікальність регіону:
- дерев’яні дзвіниці, що зазвичай стоять поряд із церквою;
- рогіз, що росте на поліських болотах;
- чорний лелека – символ найбільшої в Україні популяції цих птахів саме на Поліссі.
Жива культура Полісся: від традицій до сучасних форматів
Впродовж двох днів відвідувачі misto.cafe могли спробувати традиційні поліські страви: світязькі пончики, смідинську капусту, сирні бомбики, бобівники, гомачку, турійську перепічку.
«На початку дослідження часто доводилося чути, що в громадах немає нічого унікального у гастроспадщині. Втім, під час глибшої роботи з’ясувалося, що автентичні страви існують — просто вони настільки інтегровані в повсякденне життя, що сприймаються як звичні. Це різні варіанти хліба, пампухів, борщу та інших страв», — розповіла Надія Цюпʼях, помічниця керівниці із роботи з громадами Волинського Полісся.
Також усі охочі мали змогу ознайомитися з продуктами та виробами локальних виробників, серед яких — чаї та пастила бренду «Біла латаття Волині» Світлани Боснюк, мед Геннадія Котюги з Любешівщини, сири Марії Забродоцької з Ковеля та Лариси Шелухи з Шаччини, крафтове пиво «Блукач» із Рожищенської громади, а також продукція інших волинських крафтових виробників.
Ще однією атракцією стали майстеркласи. Турійські майстрині Валентина Якимович та Марія Кравчук ділилися вміннями соломоплетіння — традиції, що входить до переліку нематеріальної спадщини України. Надія Комарницька показала, як плести віночки-обереги.
А разом із майстром та дослідником музичних інструментів Дмитром Березюком охочі навчилися майструвати дудку-колянку — інструмент, що виготовляється лише з поліської крушини та входить наразі до переліку нематеріальної спадщини Волині. Під час майстеркласу учасники мали змогу почути історії інших традиційних інструментів Полісся: волинський ріжок, лігавку, дудку-викрутку, бекач, і навіть почути їхнє звучання.
Спадщина як драйвер інноваційного розвитку
Результати дослідження та створення каталогів — це лише один із перших етапів проєкту «Полісся. Перезавантаження». Команда використовуватиме цю базу як ресурс для економічного, туристичного та культурного розвитку регіону. Традиційна кухня, природа, локальні продукти, ремесла та матеріальна і нематеріальна спадщини можуть стати основою для гастрономічних і мандрівних маршрутів, ексклюзивної продукції, культурних та інших ініціатив.
Такий підхід дозволяє інтегрувати цей потенціал в сучасні креативні індустрії, створюючи нові формати співпраці з місцевими виробниками, дизайн-проєкти та туристичні ініціативи, які одночасно зберігають і популяризують автентичну спадщину.
«Основна мета нашого проєкту — створити стійку економічну спільноту Волинського Полісся, запровадити кластерний підхід до розвитку території через ефективну співпрацю громад, бізнесу та громадських організацій, а також сформувати сильний регіональний бренд Волинського Полісся», — пояснила керівниця проєкту Катерина Степчук.
Довідково: Проєкт «Полісся.Перезавантаження»: створення економічної спільноти», який фінансується Швейцарсько-українським проєктом «Згуртованість та регіональний розвиток України», UCORD, що втілюється за підтримки Швейцарії через Швейцарську агенцію розвитку та співробітництва компанією NIRAS Sweden AB.