Триває запекла публічна дискусія щодо підсумків десятирічної діяльності Ігоря Смілянського на посаді генерального директора «Укрпошти». З’ясовуються все новій й нові деталі. Виявляється, вже стартував продажу «з молотка» найпривабливіших об’єктів нерухомості… Про які там газети в «неперспективному селі» зі скороченими листоношами ви, панове, взагалі згадуєте?
Одним із послідовних критиків діяльності Ігоря Юхимовича вже понад 4 роки років публічно виступає народний депутат України від Горохівського округу №20, член фракції «Слуга народу» В’ячеслав Рубльов. Але чому у найвищих владних кабінетах належним чином не реагують на його неодноразові звернення?
Отже, у Верховній Раді України ще 2 грудня 2021 року народні депутати підтримали запит В’ячеслава Рубльова до Президента України щодо «реформи» АТ «Укрпошта».
У ньому волинянин попросив особистого втручання Глави держави в критичну ситуацію з закриттям стаціонарних відділень поштового зв’язку та скорочення листонош: через це зростає соціальна напруга серед сільських жителів Волинської області.
У документі народний депутат наголосив, що мешканці віддалених і малочисленних населених пунктів це переважно люди у віці 60 років і вище. Багато хто з них має проблеми зі здоров’ям, не може самотужки пересуватися, аби дістатись до автівки, яка чергує кілька годин один чи два рази на тиждень. Листонош, які розносили пенсії і періодику, приймали комунальні платежі, у малих селах скорочують, замінивши їх на один-два виїзди на тиждень «мобільної пошти».
«Знаю, що ситуація з закриттям відділень «Укрпошти» найбільше хвилює мешканців територіальних громад, які віддалені від обласного центру. Бо якщо у колишньому райцентрі стаціонарні пункти ще продовжують роботу, то в малих селах більшість листонош уже скорочено. Обурені жителі масово звертаються до керівництва громад, народних депутатів України, депутатів місцевих рад з проханням врахувати їхню думку та не допустити закриття поштових відділень та звільнення листонош по селах, але, місцева влада вплинути на позицію державного підприємства не в силах. Я сподіваюсь, що врешті на кричущу ситуацію з «Укрпоштою» звернуть увагу, адже така ситуація – по всій країні», – пояснив В’ячеслав Володимирович.
Володимир Зеленський відповів. Із його канцелярії, на підставі чинного законодавства, 14 грудня 2021 року справу скерували до Прем’єр-Міністра Дениса Щмигаля, а там – до профільного віце-прем’єр-міністра Олександра Кубракова. Ухвалений у парламенті документ «розглядали разом із АТ «Укрпошта», що є своєрідним ноу-хау столичних чиновників: відповідь на скаргу надавати разом із тим, на кого скаржаться… Точніше, йдеться навіть не про скаргу, а про визначений перелік питань, котрі потрібно було вирішувати у поштовому відомстві Ігоря Смілянського ще 5 років тому!
Редакція отримала копію відповіді з міністерства за №17150/32-1/10-21 від 23 грудня 2021 року, де, насамперед, вказано, що АТ «Укрпошта» є на 100% державним підприємство, управління корпоративними правами якого покладено на Мінінфраструктури. І нагадали, що на підставі відповідної статті Господарського кодексу України «заборона незаконного втручання органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб в господарські відносини є одним із загальних принципів господарювання в Україні». Тобто, гігант-монополіст ніби й належить народові в особі одного зі структурних підрозділів державної влади, але втручатися в його діяльність – заборонено!
Мало того: на підставі затвердженого статуту АТ «Укрпошта» на чолі з Ігорем Смілянським «діє на підставах повної господарської самостійності та самоокупності, Товариство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис».
Міністр Олександр Кубраков також повідомив, що в АТ «Укрпошта» понад 4 роки тому спостерігалася «стійка тенденція до падіння обсягів надання послуг населенню в сільських відділення поштового зв’язку (далі – ВПЗ), що призводить до функціонування ВПЗ на межі збитковості та до недоотримання прибутку АТ Укрпошта».
Далі йдуть розлогі математичні розрахунки, і, нарешті, шокуюча для волинян інформація про фактичне руйнування усталеної системи поштового зв’язку під вивіскою «оптимізації послуг»:
«Волинською філією АТ «Укрпошта» ухвалене рішення про переведення мешканців населених пунктів Волинської області, у яких проживає до 1200 осіб, на новий формат обслуговування. А саме пересувними ВПЗ у складі начальника, листоноші та водія-супроводжувача. В окремих населених пунктах також залишені (?!) листоноші села. Всього… на новий формат обслуговування переведено 876 населених пунктів».
Натомість сформували 96 пересувних ВПЗ з базуванням у восьми визначених локаціях.
Наостанок міністр Олександр Кубраков написав:
«Водночас, АТ «Укрпошта» повідомило, що мережа ВПЗ Товариства може існувати та розвиватися за умови нарощування попиту користувачів на послуги поштового зв’язку, а також за наявності підтримки з боку органів місцевої влади»…
А через 2 місяці розпочалася Велика війна. І система АТ «Укрпошта» була покликана відігравати не тільки важливу економічну роль щодо забезпечення безперебійної доставки товарів, коштів та послуг, але й забезпечувати надійну інформаційну протидію окупантам, насамперед, у прикордонні з білоруссю та росією, на прифронтових територіях.
Логіка оборони проста: війна за виживання держави і прибутки акціонерного товариства – це речі несумісні. Але так думає тільки наївний, бо Ігор Смілянський має гігантський карт-бланш на безконтрольність своєї діяльності на посаді гендиректора, де він пообіцяв перебувати аж до завершення воєнного стану і ще 3 місяці після цього.
Тож у грудні 2021 року урядовці вирішення проблеми фактично проігнорували. Ситуація у волинській глибинці, зрозуміло, аж ніяк не покращилася. І про це знають як самі листоноші (переважно, вже давно звільнені з роботи), так і мешканці «неперспективних» сіл.
Втім, співзасновники основних волинських видань не збиралися помирати без бою. У вересні 2023 року провели засідання, оформили пропозиції у звернення та скерували їх до народного депутата В’ячеслава Рубльова. Той, відповідно, на розгляд міністрові Олександру Кубракову.
Що пропонували?
Скасувати чергове кардинальне здорожчання тарифів за доставку друкованої періодики та хоча б впорядкувати їх, залежно від обсягу видання (доставка газети об’ємом 4 і 40 сторінок не може коштувати однаково!).
«У разі чергового підвищення тарифів вартість газет і журналів стане недоступною для передплати великій кількості українців, переважна більшість із яких – пенсіонери, і це загрожує підривом інформаційної стійкості держави в період воєнного стану та зникнення друкованої преси як такої», – зазначалося в документі.
Та ніхто ні в Мінінфраструктурі, ні в АТ «Укрпошта» і не збирався враховувати історичних партнерів поштовиків, якими завжди були редакції друкованих медіа. Звернення фактично проігнорували, апетити не зменшилися ні на копійку. І якщо торік редакції друкованих медіа платили щомісяця по 21 грн 65 коп. за доставку своєї продукції передплатникам, то у 2026 році тарифи зросли до 30 грн 31 коп., що робить співпрацю з поштовиками фактично збитковою. І навіть відділи передплати в обласних філіях ліквідували!
Сам Олександр Кубраков згодом змінив кілька високих посад, аж поки на початку січня минулого року не опинився в скромній іпостасі… радника Міністра оборони України, де перебуває й досі…
А Ігор Смілянський залишився. Як і маса невирішених проблем, насамперед, рядових працівників поштової галузі, журналістів і, звичайно, в першу чергу людей із майже 900 волинських населених пунктів, де люди втратили якісне стаціонарне поштове відділення, а повинні чатувати на пересувні в будь-яку пору року і за будь-якої погоди…
Але тепер в Ігоря Юхимовича нові пріоритети: після продажу старших поштових автомобілів він піднімає руку на розпродаж нерухомості:
«Вже вся Україна знає, як я люблю посилати… промінчики любові (смайлик). Так ось: ні – ніяких «договорняків» не буде. Будуть прозорі аукціони. Тож слідкуйте за новинами – скоро будемо розповідати про продаж цікавих об’єктів нерухомості і, головне, чому їх треба продавати приватним інвесторам.
А в «Укрпошті», як завжди, все цікаво, драйвово і прозоро (смайлик). Чого ми всьому державному сектору щиро і бажаємо».
На підтвердження «драйвовості»: черговий пост у соцмережах, де розповідає, «як можна продати ковбасу та інші товари на понад 1 мільярд гривень за рік» та «чи можна підтиратися марками з перфорацією»…
Попереду, вочевидь, гряде грандіозний розпродаж нерухомості.
Бо Ігор Смілянський додатково навів приклад розпродажу будівель німецькою Deutsche Post у 2008 році, а також нагадав, що Дональд Трамп «у 2013 році купив права на реновацію Головпоштамту у Вашингтоні за 200 млн доларів США, відкрив там готель, а у 2022 році продав права на його оренду за 375 млн млн доларів США».
То що буде в головному офісі волинських поштовиків по луцькій вулиці Кривий Вал, збудованому поляками до 1939 року?
А в центральній будівлі АТ «Укрпошта» на столичному Хрещатику, зведеній німецькими військовополоненими після 1943 року?
Володимир ДАНИЛЮК.
На фото Сергія ШРАМЧУКА, Миколи ЯКИМЕНКА та з відкритих джерел: пам’ятник листоноші, який перебував на подвір’ї луцького осередку АТ «Укрпошта»; закрите стаціонарне поштове відділення в селі Прип’ять Шацької територіальної громади Ковельського району; головний офіс волинських поштовиків на луцькій вулиці Кривий Вал; колаж Ігоря Смілянського на тему готелів у адмінприміщеннях поштового відомства.