Чому так довго тривала пауза і на яких підставах люди знову можуть відвідати святиню?
«Історична правда» нагадала, що 1 січня 2023 року сплив термін дії договору від 17 червня 2016 року, укладеного між Національним заповідником Києво-Печерська лавра та Свято-Успенською Києво-Печерською Лаврою (Чоловічий монастир) «Української православної церкви» про надання Успенського собору та Трапезної церкви в почасове безоплатне користування УПЦ.
У березні 2023 року Національний заповідник «Києво-Печерська лавра» розірвав договір із УПЦ (МП) про безоплатне користування лаврою в Києві, тож ченці змушені були покинути монастир і всі будівлі. Але представники проросійської структури відмовилися це робити. 29 березня того ж року до Господарського суду Києва надійшов позов від Свято-Успенської Києво-Печерської лаври. У ньому вимагали визнати недійсною відмову від договору з колишніми орендарями.
9 серпня 2023 року суд визнав законним розірвання договору між монастирем УПЦ (МП) і заповідником «Києво-Печерська лавра». 11 серпня 2023 року Національний заповідник «Києво-Печерська лавра» тимчасово припинив доступ на територію Нижньої лаври всіх відвідувачів.
І ось пресслужба Міністерства культури України сповістила:
«Києво-Печерська Лавра – частина української державної традиції. Тут формувалася духовна, освітня й культурна основа нашої нації. Відкриття Ближніх печер – це продовження співпраці Міністерства культури України, Заповідника та Православної Церкви України».
«Ми відроджуємо маршрут у печерах так, як це було за часів Петра Могили та Івана Мазепи, повертаючи традицію українського паломництва», – зазначила міністерка культури Тетяна Бережна.
У Національний день молитви та четверті роковини повномасштабної війни в Хрестовоздвиженському храмі над Ближніми печерами відбулася Молитва за Україну під проводом Митрополита Київського і всієї України Епіфанія.
«Відкриття для вірян Ближніх печер є не лише довгоочікуваною подією церковного життя, а й знаком незнищенності нашої віри. Лаврські печери, де спочивають мощі преподобних отців Києво-Печерських, – це особлива святиня нашої Церкви, її жива пам’ять і місце глибокої молитви. Для України преподобні отці є духовним скарбом і корінням, що живить вірних у час випробувань», – зазначив Предстоятель ПЦУ.
Доступ до сакрального простору організовано з урахуванням вимог безпеки та збереження пам’ятки.
Світлана КУЛЯ.
На фото з «Вікіпедії» та пресслужби Міністерства культури: зовнішній вигляд Києво-Печерської Лаври; в Ближніх печерах.