Львівська міська рада звернулася до Віцепрем’єр-міністра з гуманітарної політики та Міністра культури Тетяни Бережної з проханням зберегти комплекс колишнього монастиря кармелітів на Персенківці і передати його у власність громади. Занедбана сакральна будівля розташована на території Львівського автобусного заводу і перебуває у приватній власності ЗАТ «Завод комунального транспорту». А що ж буде на місці колишнього Луцького автомобільного заводу?
Отже, сесійним рішенням Львівська міська рада просить Міністерство культури передати колишній монастир у власність міста, щоб напрацювати концепцію збереження пам’ятки.
«Важливо напрацювати механізм, яким чином цей храм може бути переданий в комунальну власність міста з подальшим переходом у власність тієї чи іншої релігійної громади, яка буде здійснювати його реконструкцію і буде служити тут», – зазначив міський голова Львова Андрій Садовий.
Як пише портал «Захід.Нет», керуючий справами виконавчого комітету Львівської міськради Євген Бойко наголосив, що, хоч будівля розташована поза історичним ареалом, проте має велику культурну та архітектурну цінність. І місто не допустить, щоб сакральна пам’ятка занепала.
Колеги нагадують, що ансамбль колишнього храму і монастиря кармелітів босих на сучасних вулицях Персенківка, 10 – Стрийська, 45 спроєктували архітектори Людомил Гюркович і Станіслав Маліна. Його збудували у міжвоєнний період у стилі модернізму з декоративними ознаками ар деко. Як зазначають у Центрі міської історії, костел присвятили Марії Божій. Монастир виконував також освітню функцію: монахи планували вивчати теологічно-філософські науки. Комплекс відкрили у 1938 році, але вже за кілька років культова споруда втратила своє призначення.
У Другу світову війну монастир зайняла радянська армія, потім – німецька військово-будівельна команда. Приміщення перебудували, а для роботи залучали полонених. На подвір’ї розташували важку військову техніку і польову кухню. Коли по війні, 1946 року, кармеліти остаточно покинули Львів, релігійний комплекс спершу перетворили на магазин і СТО. Згодом приміщення передали Львівському автобусному заводу, який у костелі розташував виробниче приміщення, а в келіях монастиря працювала адміністрація та конструкторське бюро.
За деякий час костел перепрофілювали на будинок культури, а в монастирі запрацювала їдальня. Місце, де раніше стояли церковні лави, зайняли крісла актового залу на 300 глядачів.
Коли ж Львівський автобусний завод занепав (через антиукраїнські дії російських акціонерів), приміщення закрили. Відтоді воно стоїть пусткою і не використовується. У 2018 році монастирю надали статус пам’ятки архітектури місцевого значення та внесли до Державного реєстру нерухомих пам’яток України. З 2025 року комплекс є у приватній власності Закритого акціонерного товариства «Завод комунального транспорту».
Відтак, львівські депутати звернули увагу на те, що коїться на території колишнього автобусного заводу.
А що ж буде у Луцьку на місці недавно успішного автомобільного заводу?
Роман УСТИМЧУК.
На фото автора і порталу «Захід.Нет»: раритетні автобуси ЛАЗ і досі на службі у Волинської обласної філармонії поруч із сучасним транспортом; скрін із відео щодо зовнішнього вигляду колишнього монастиря у Львові.