За часів існування ссср працював потужний риболовецький флот, який добував щомісяця десятки тисяч тон виловлених у світовому океані рибопродуктів. Але згодом імперія зла розпалася, а далі Україна повністю втратила потугу морської держави, що в часи російсько-української війни цілком зрозуміло. Втім, історія закарбувала багато цікавих фактів про те, що навіть «сухопутна» Волинь була представлена в морях та океанах потужними кораблями!
Архівна стаття Євгена Олександрова «Любомль» в океані» стала спонукальним мотивом для написання чергової публікації головного зберігача фондів Любомльського краєзнавчого музею Олександра Остапюка, яка нещодавно побачила світ в газеті «Наше життя».
Виявляється, траулер із назвою «Любомль» був приписаний до рибного порту естонського міста Таллінн, був збудований в 1971 році в тодішній Східній Німеччині, на верфі VEB Schiffswerft Rosslau.
Належав до класу середніх риболовецьких траулерів, які на той час ГДР будувала двох типів: HZ-400 та В-403, які активно використовувалися в рибальстві. Основна місія в океані кораблів такого класу – вилов риби та доставка її в порт приписки для промислової переробки. Розвантажившись, команда «Любомля» їхала на відпочинок, а судно готували до нових океанічних походів.
Часто вони ставали небезпечними. В уже згадуваній публікації описали історію, коли в Атлантиці був шторм потужністю 12 балів, і капітан корабля отримав сигнал SOS. В. Г. Ліханов наказав іти на порятунок. І екіпаж виявив серед розбурханих хвиль перекинуту шхуну, біля якої відчайдушно борсалися в холодній воді люди. Їх усіх врятували, підняли на борт, надали першу допомогу. Врятованими виявилися іноземні рибалки.
Що ще відомо про «Любомль»? Був довжиною понад 23 метрів, шириною 6,5 м. Займався промисловим виловом ставриди, скумбрії та сарданели з допомогою тралу в Атлантиці, за рейс продукував до 800 тон риби, а за перші 10 років – не одну тисячу тон. Потім трудився біля африканського узбережжя. Серед тих, хто на ньому працював, були механіки Петро Ярмоленко і Олексій Самойлов, рульовий Анатолій Козунов, рибалки Павло Гнєдшев, Василь Троценко і Сергій Давидов.
В кают-компанії судна навіть була облаштована експозиція про волинське місто Любомль.
Оце і все, що відомо про середній траулер «Любомль», спроєктований та виготовлений німцями. Надзвичайно мало, зважаючи, що Волинь не може похвалитися великою кількістю кораблів, названих на честь її населених пунктів. На гадку приходить хіба що втрачений у Криму внаслідок російської окупації корвет «Луцьк», якого загарбники системно знищують… Або вже знищили…
Любомльські краєзнавці зверталися до адміністрації порту Таллінна, але там архівних документів про траулер «Любомль» не збереглося. Його після 30 років активної експлуатації списали і відправили на металобрухт…
А Рибна гавань, куди він неодноразово повертався з океанських походів, залишилася…
Сергій ШРАМЧУК.
На фото з «Вікіпедії»: чергове судно для рибалок німецького гатунку; верф VEB Schiffswerft Rosslau; середній риболовецький траулер СРТ-129; Рибна гавань в естонському порту Таллінн, 1973 рік.