Який там «Брусиловський прорив»?! Німецький генерал Карл Ліцманн здійснив на Волині 110 років масштабнішу та успішнішу операцію!
Нещодавно в спільноті «Невідома Волинь» було опубліковане фото двох військовослужбовців німецької кайзерівської армії періоду Першої світової війни. Топчуть багнюку вулиці села Павловичі Володимирського району генерал-лейтенант Карл Ліцманн та, очевидно, або його ординарець, або командир якоїсь військової частини.
Карл Ліцманн.
І коли починаєш розбиратися, ким був цей воєначальник, то з’ясовується, що дуже легендарною особистістю для своєї імперії і в свій історичний час!
Радянська, а потім і українська історіографії, постійно вдовбували в українські голови міф про так званий «Брусиловський прорив», коли війська російської імператорської армії влітку 1916 року з Цуманського напрямку здійснили гігантський наступ в бік Луцька.
Дорога до кладовища російської армії в лісі біля Ромашківки.
І чим він завершився? Росіяни не змогли навіть до Ковеля дістатися, застрягши на півдороги до нього аж до закінчення Першої світової, втягнувшись у безкінечні позиційні бої та розперезавши область навпіл.
Українські біженці на околицях Ковеля.
Натомість волею випадку натрапляємо на німецького генерала Карла Ліцмана. Кадровий військовий. Був начальником Пруської військової академії. Чого ще треба? Та Карл Ліцманн із початком Першої світової написав рапорт про переведення на фронт. Успішно воював на різних ділянках війни з російською армією. А на Волинь потрапив наприкінці липня 1916 року, коли 4 Армія Австро-Угорської імперії зазнала тут важкої поразки. 40 піхотний корпус Карла Ліцманна був терміново перекинутий на напрямок Володимира, де він зірвав наступ 8 Армії Російської імперії генерала Алєксєя Калєдіна та стабілізував лінію фронту.
Невідома українка в селі Павлівка під час Першої світової.
Саме завдяки цьому тотальна евакуація росіянами мирного українського селянства з прифронтових районів зупинилася.
Українська гімнація в Устилузі.
А на очищених від росіян територіях розпочався розвиток українського життя. Наприклад, в місті Устилуг навіть відкрили першу українську гімназію!
На жаль, усе життя Карл Ліцманн був переконаним нацистом, тож ще 1929 року вступив до гітлерівської націонал-соціалістичної робітничої партії. У 1933 році був обраний у Рейхстаг, де став найстаршим за віком депутатом. Через 3 роки він помер в рідному місті Штехлін східнонімецької федеральної землі Бранденбург, де й похований, а в 1939 році на його честь польське місто Лодзь гітлерівські окупанти назвали Ліцманнштадтом…
Алєксєй Калєдін.
Недалеко від нього втік і російський генерал кавалерії Алєксєй Калєдін. Після поразки імперій внаслідок Першої світової він став одним із ватажків білогвардійського руху в росії, займав антиукраїнську позицію, на початку зими 1918 року на чолі підпорядкованої армії зазнав поразки в боях із большовиками і… застрелився на Кубані.
Так чи інакше, раніше невідома світлина німецького генерал-лейтенанта в українському селі спонукала ще раз вернути увагу на буремну історію Волині періоду Першої світової війни.
Роман УСТИМЧУК.
Фото спільноти «Невідома Волинь», з Вікіпедії» та автора.