Все тече, все змінюється, навіть імперії та рейхи гинуть, тільки «міняли» біля кордону – вічні?
Де кордон, там люди навчилися жити за його рахунок. Це аксіома. Як і те, що контрабанди там ніхто ніколи не подолав і не переможе. Мало хто вже пам’ятає, що до Першої світової війни лінія розмежування Російської імперії (куди тоді входила Волинь) із Австро-Угорською імперією пролягала на нинішньому адмінкордоні нашої області на Горохівщині зі Львівщиною. Що там було облаштовано якісну прикордонні застави, патрулювання, інфраструктурні об’єкти… Але, судячи з преси тих часів, навіть понад 100 років тому фіксувалися неодноразові факти за тримання контрабандистів.
Схожа картина вималювалася тут і в період 1941-1944 років, коли фюрер «третього рейху» причепив Львівщину та кілька інших західноукраїнських областей до так званого «Польського генерал-губренаторства» на павах «Дістрікту Галіція». Всі інші території окупованої України, в тому числі й Волинь, опинилися в статусі підневільних адміністративно-територіальних одиниць у так званому «Райхскомісаріаті Україна».
Тому і на цьому кордоні були німецькі прикордонники, і тут здійснювали паспортний контроль та відсікали тих, хто не мав права потрапити в «губернаторство».
Зрозуміло, що з просування «других совєтів» та повторної окупації всієї території України московським тоталітарним режимом тут усе змінилося, а «залізна завіса» вибудовувалася на інших рубежах.
Зникли кордони між імперіями та «рейхами», зник тут і контрабандний промисел.
Нинішні державні лінії розмежування пролягають на Волині з білорусами та поляками. На жаль, ці ділянки кордону також не бездоганні, особливо на північному напрямку, звідки регулярно правоохоронці та прикордонники повідомляють про затримання не тільки контрабандистів, але й ухилянтів та їхніх поводирів.
Нікуди не пропав і несанкціонований обмін валют. Благо, хоч і скасовано рух легкового автотранспорту між Ягодином і Дорогуськом, але вантажівки та автобуси курсують в обох напрямках. І це потужне джерело заробітків. Зрозуміло, без сплати податків у казну. Тому любомльських «мінял» ніхто не скасовував.
Цього разу працювала пара «фахівців». Жінка невизначеного віку та коротко стрижений чоловік у межах 45-55 років». Що податківцям немає діла до таких клієнтів, то, можливо, Любомльському РТЦК із поліцейським варто було б завітати на «ближні підступи» до МАПП «Ягодин»?
Сергій ШРАМЧУК.
На фото автора та Міського медіаархіву міста Броди: прикордонна ділянка дороги біля МАПП «Ягодин-Дорогуськ»; прикордонники між Львівщиною і Волинню в 1914 році.