Село Новий Двір колись Турійського, а нині Ковельського району, входить до складу Турійської селищної громади. І біля нього при дорозі досі бовваніє символ тоталітарного комуністичного минулого…
А на півдороги між Новим Двором і Купичевим на пожвавленій автодорозі сполученням між Турійськом і Кремянцем (на трасі Луцьк – Ковель) існує старий меліоративний канал. І прямо на березі споруди досі бовваніє в кущах великий бетонний монумент, на якому напис уже не вцілів, але гігантські символи ссср – серп і молот – залишилися.
Хто спорудив цю химерію?
В радянські часи після примусової колективізації центральна садиба колгоспу імені миколи щорса (в період Української революції 1917-1921 років воював у складі большовиків проти УНР) знахоодилася саме в селі Новий Двір, де колись був розкішний шляхетський маєток, розграбований і зруйнований «визволителями». До розвалу ссср цей колгосп спеціалізувався, в основному, на вирощуванні зернових, льону, цукрових буряків, картоплі. Було досить розвинуте тваринництво молочного напряму.
«За успіхи в розвитку тваринництва» доярку О. Ф. Бадиру було навіть нагороджено орденом лєніна, а голову виконкому сільської ради Г. К. Сервачинського – орденом трудового червоного прапора.
Колгосп за народні гроші й збудував.
Утім, колгоспи як створювалися, так і розвалилися: хаотично. Нині на цих землях господарюють інші сільгоспвиробники, засіваючи, наприклад, красивий і прибутковий ріпак.
Але чому за понад 35 років Незалежності України змінювалися землекористувачі, сільради і навіть райони, а бетонні символи тоталітарного минулого так ніхто і не демонтував? Ба, навіть пам’ятник миколі щорсу в Києві вже зник із лиця землі, а комуністичні символи на його честь між Новим Двором і Купичевим досі бовваніють!
Тим паче, що Новий Двір має славну і давню історію: вперше у письмових джерелах село згадується у 1570 році. Село і його славні люди точно не заслуговують на таке нехлюйство.
Володимир ДАНИЛЮК.
На фото автора: серп і молот на честь миколи щорса; мальовничі краєвиди між селами Новий Двір і Купичів.