У чудову весняну пору, коли уже буйно зацвіли сади і квіти, три роки тому у Нововолинську започаткував свою роботу Університет вільного часу, керівником якого люб’язно погодилася бути заступник директора електромеханічного коледжу Лариса Афанасіївна Жила.
Це громадське формування – спільнота активних, творчих і небайдужих людей, які об’єдналися для того, щоб зробити життя цікавішим. Це простір для розвитку творчості та дружньої підтримки. Тут навчаються новому, відкривають власні таланти, діляться досвідом, натхненням і теплом. Це також простір для розвитку творчості та дружньої підтримки. І нам справді є чим пишатися.
Наші слухачі – найкращі!
Бо вони: творчі й натхненні, великі рукодільниці, активні та спортивні! За ці три роки маємо вагомі досягнення, зокрема двічі уже брали участь у Міжнародній літній Сеньоріаді в Луцьку і здобули там аж 20 медалей. А ще наші слухачі – люди з великим серцем. За час існування Університету разом задонатили, придбали та передали військовим підрозділам сім дронів. Це – про справжню єдність і підтримку.
Ми співаємо, пишемо поезії, готуємо яскраві свята, творчі імпрези. Навіть незважаючи на вік, – красиві й стильні . І це не раз доводили на модних показах, що проходили у Нововолинську. А ще ми багато подорожуємо, відкриваючи красу рідного краю та України. Разом побували у Луцьку, Львові, Ковелі, Володимирі, Кропивницькому, Острозі, мандрували історичними локаціями Волинського Прибужжя , зокрема відвідали Бужанку, Литовеж, Заставне, Біличі, Заболотці. Кожна така поїздка – це нові знання, теплі зустрічі, незабутні емоції та ще одна сторінка нашої спільної історії.
Лекції, зустрічі, майстер-класи
Особливо цінними стали пізнавальні лекції провідного наукового співробітника Нововолинського історичного музею Юрія Велінця, професора Національного університету «Острозька академія» Петра Кралюка, наукової співробітниці Окольного замку Галини Мартинюк, дослідниці родоводів Вікторії Сливки, краєзнавиці Ольги Сибіри, директорки Бужанківського ліцею імені Миколи Корзонюка Світлани Василюк. Їхні зустрічі надихали на краще пізнання історії, культури та самих себе.
Незабутні емоції подарували творчі імпрези наших талановитих краян – Ярослава Гиця, Івана Пуклі, Олександра Каліщука, Людмили Галінської, Вадима Собчук, Олі Будчук, а також наших колег-слухачів Університету вільного часу – Валентини Мирошниченко, Людмили Микитюк, Любові Занічковської, Марії Пановик.
Окреме місце у житті Університету займають творчі зустрічі та майстер-класи, які проводили Валентина Матвєєва, Тетяна Коноплюк, Лариса Богира, Марія Булюк, Тетяна Пасієвич. Саме завдяки таким людям народжується атмосфера тепла, творчості й справжньої дружби.
Етногалерея «Русовичі»
Добре розуміємо, що далеко не все із задуманого могли б здійснити, якби не підтримка та розуміння власниці приватної етногалереї «Русовичі» і разом з тим слухачки нашого Університету вільного часу Марії Доліновської. Мабуть глибоко символічно і те, що майже водночасі, тільки два роки тому, у місті сталася надзвичайно важлива подія – урочисте відкриття гостинної, ошатної етногалереї «Русовичі», яка стала за порівняно короткий час однією з найкращих визітівок міста, про яку тепер знають не лише на Волині, а й в Україні та навіть за рубежем. А ще вона стала домівкою для багатьох наших подій. За ці два роки етногалерея «Русовичі» стала справжньою культурною родзинкою Нововолинська, місцем сили, пам’яті, традиції та живого спілкування. Це не просто простір із унікальними речами минулого – це місце, де оживає історія, де відчувається дух української культури, де минуле говорить до сучасників. Подружжя Марія Василівна та Ярослав Петрович Доліновські своїм прикладом показали, як багато можуть зробити люди для громади, якщо мають у серці любов до рідного краю та до України. Вони не лише збирають і бережуть нашу спадщину, але й популяризують її, відкривають людям, роблять доступною та живою. Адже культурна спадщина не повинна припадати курявою у закритих кімнатах – вона має жити серед людей, надихати, об’єднувати, навчати. «Русовичі» – місце, де постійно вирує життя: зустрічі, творчі імпрези, виставки, майстер-класи, теплі розмови, нові знайомства й щире захоплення українською традицією. Саме такі простори формують нашу культурну ідентичність і зміцнюють український дух.
Культурна спадщина Прибужжя
Саме з нагоди цих двох річниць знову ж таки в етногалереї «Русовичі» відбулося шикарне свято, на яке завітало чимало гостей з подарунками та квітами і щирими вітаннями. Серед них – Нововолинський міський голова Борис Карпус, голова обласної організації «Союзу українок» Віра Чайковська та інші поважні гості.
– Культурна спадщина рідного Прибужжя і нашого міста – це не тільки вишитий одяг, зібраний тут, – сказала, відкриваючи свято, Марія Доліновська, – який є справді унікальним і потребує особливої поваги. За цей час у нас започатковано декілька просвітницьких проєктів, серед яких «Діалог з істориком», «Творчі люди нашого міста», «Культурна спадщина наших земляків». Розпочну з останнього. Надзвичайно цікавим був захід, приурочений життю і творчості народознавця, людини неординарної і неспокійної вдачі Миколі Корзонюку,визначному громадському і церковному діячу Арсену Річинському, досліднику минувшини,краєзнавцю та археологу Олександру Цинкаловському, творчість яких, на моє власне переконання, ще не до кінця вивчена і мало популяризована у нашому краї, де жили і творили ці славетні особистості. На наші заходи ми нерідно запрошуємо сучасних авторів – філософів та істориків, зокрема професора Острозької академії Петра Кралюка, керівника Інституту національної пам’яті Лесю Бондарук, кандидата філологічних наук, працівника Окольного замку Галину Мартинюк та інших. Важливою подією став вихід у широкий світ книги « Традиційний одяг Західної Волині», яку я написала у співавторстві з Юрієм Велінцем та Володимиром Щиброю.
Подорож у світ краси
Керівник Університету вільного часу Лариса Жила запросила присутніх у подорож у світ краси, традиції і стилю. Автентичні строї з усієї України демонстрували слухачі Університету вільного часу. Цікавими були самопрезентації груп «Творчі», «Інтелектуали». «Рукоділля», «Спорт».
Чудові враження залишилися у присутніх від побаченого і підготовленого людьми, де молодість не в паспорті, а в очах, у серці і в бажанні пробувати щось нове щодня. Але навіть у хвилини радості ми не маємо права забувати тих, завдяки кому можемо зустрічатися, творити, навчатися й жити під українським небом. Світлу пам’ять тих, хто вже ніколи не повернеться до своїх рідних, але назавжди залишиться у наших серцях та в серці України, вшанували хвилиною мовчання.
На завершення атмосферу свят доповнив прекрасний виступ фольклорного гурту «Волинські витребеньки», який за доволі короткий уже знайшов у нашому місті свого вдячного глядача.
Небайдужі! Творчі! Натхненні!
– Після святкування двох річниць, – ділиться спогадами Лариса Жила, – знову і знову повертаюся до думки: що є справжнім чинником успіху? І щоразу знаходжу ту ж відповідь – люди. Небайдужі! Творчі! Натхненні! Об’єднані спільною метою! Коли поруч саме такі люди – народжується особлива сила спільноти. Та, що здатна писати вірші й музику, створювати рукотворні шедеври – прикраси, вишиванки, квіткові композиції, бути неперевершеними у модних показах. Та, що підкорює спортивні вершини, перемагає в інтелектуальних турнірах, підтримує, надихає і запалює інших. Наш Університет вільного часу та етногалерея «Русовичі» – це не просто про дозвілля. Це про красу людей, які творять зміст, пам’ять і майбутнє. Та найголовніше – це лише початок, далі обов’язково буде…
Валентина ПЕТРОЩУК,
Заслужений журналіст України, слухачка Університету вільного часу.
Фото авторки.