Хрін для українців, особливо на Великдень, неодмінний атрибут святкового столу. Та й у будні ця рослина користується неабияким попитом. Бо і їстівна, і цілюща!
Відомо, що в коренях хріну міститься у значній кількості вітамін С, мінеральні солі (фосфор, магній, залізо, кальцій, мідь, сірка, калій), клітковина, крохмаль, гірчична олія.
Першими, хто почав вирощувати хрін як городню рослину, стали німці, першим відомим соусом з хріну є так званий «білий хрін» з додаванням винного оцту, поширений в Польщі, Литві, Україні, Білорусі. А от найпоширеніший в сучасній гастрономічній культурі хрін із додаванням червоного буряку «цвіклі» – гастрономічний винахід євреїв-ашкеназі, цивілізація яких розлого постала саме на теренах Речі Посполитої.
Але дуже цікавим є і цвіт хріну. Виявляється, це потужний природний антиоксидант, який теж містить багато вітаміну C, ефірних олій та фітонцидів. У народній медицині його використовують для приготування цілющих настоянок і відварів, які допомагають боротися із запаленнями, підвищують імунітет та знімають біль.
Головні цілющі властивості цвіту хрону:
Антибактеріальна дія. Рослинні компоненти допомагають пригнічувати розвиток бактерій та вірусів.
Протизапальний ефект. Часто застосовується для полегшення симптомів застуди та захворювань верхніх дихальних шляхів.
Покращення обміну речовин. Настоянки з цвіту стимулюють травлення та допомагають виводити зайву рідину і солі з організму.
Знеболювальна дія. Використовується зовнішньо для розтирань при суглобових та м’язових болях.
А от щодо способів приготування настоянок та доз застосування, то це питання слід узгоджувати з фармацевтами та лікарями, бо самолікування ще нікому не допомогло стати здоровим.
Підготувала Світлана КУЛЯ.
На фото авторки: цвіт волинського хрону.