Начальник департаменту освіти Луцької міської ради Віталій Бондар у неділю 7 червня на персональній сторінці в соцмережах оприлюднив текст, зміст якого викликає більше запитань, аніж відповідей. Так чи інакше, допис чинного депутата від партії «За майбутнє» незадовго до його власного дня народження заслуговує на увагу та поширення. Що написав Віталій Олексійович, який після керівництва школою-гімназією №27 у 2021 р. став директором департаменту?
Ось повний текст:
«Відповідальна посада – це наче вогняна ковдра. Вона не гріє. Вона щодня обпікає переживаннями, безсонними ночами, складними рішеннями та відповідальністю за людей, за слово, за наслідки.
Попри конфлікти, критику, звинувачення, підозри й домисли, я ніколи не дозволяв собі переступити закон, совість чи власні принципи. Довіряв людям, поважав їхні почуття, допомагав і робив усе, що було в моїх силах. А часто – значно більше, ніж було в силах.
Усе, що маю сьогодні, – не подарунок долі й не чиєсь сприяння. Це роки важкої праці, підтримка рідних, віра близьких і тисячі днів, коли потрібно було йти вперед, навіть тоді, коли хотілося зупинитися.
Найважче – не працювати. Найважче – жити під постійним тиском і раз за разом доводити, що ти не той, ким тебе малюють чужі слова. Коли знаєш правду про себе, але змушений мовчки витримувати потоки звинувачень, підозр і вигадок. Коли віддаєш справі сили, здоров’я, час і частину власного життя, а натомість отримуєш осуд від тих, хто навіть не знає всієї правди.
Пробачте, рідні, за ваш неспокій. За вечори без мене. За свята, які проходили без моєї присутності. За хвилини, коли робота забирала мене у вас. Саме ви були моєю силою тоді, коли опускалися руки.
Так, були моменти, коли хотілося сказати: «Досить. Може, ну його все…». Обрати спокій. Закрити двері й перестати боротися. Але відповідальність не дозволила. Совість не дозволила. Любов до своєї справи не дозволила.
Дякую всім, хто був і залишається поруч. Тим, хто підтримував у найважчі моменти. Тим, хто вірив не словам, а справам. І навіть тим, хто випробовував на міцність. Бо саме випробування навчили відрізняти щирість від удаваності, друзів – від випадкових людей, а правду – від шуму.
Це непростий шлях. Шлях втрат, боротьби, розчарувань, рішень і великої відповідальності.
Чи завершився він? Ні.
Чи буде продовження? Безумовно. Питання лише в тому, в якій ролі.
Але одне знаю точно: я й надалі залишатимуся вірним собі, своїм принципам, своїй державі та людям, заради яких працював і працюватиму. Бо посади обмежені часом. А честь, гідність, ім’я і совість залишаються назавжди!».
Що міг би означати цей допис? Коментатори під ним висувають різноманітні версії. Так чи інакше, офіційної інформації про якісь кадрові зміни в долі Віталія Бондаря наразі немає.
Сергій ШРАМЧУК.
На фото з відкритих джерел: Віталій Бондар.