Хто і чому зупиняв автомобіль та штрафував військовослужбовця Рудницького: поліцейський Артем Комар чи Артем Козак, і щодо кого саме з них начальство «проводило» службове розслідування?
Ніхто не знає, чи притягнули б до відповідальності водія автомобіля недавнього начальника обласної військової адміністрації полковника Івана Рудницького тільки тому, що номерний знак на транспортному засобі був забруднений внаслідок негоди і довгої дороги на Волинь із фронтів російсько-української війни. І як би відреагував на таку ситуацію нинішній Заступник голови СБУ і бригадний генерал, коли б знав, що юний поліцейський Артем Комар вирішив застосувати силу закону щодо військовослужбовців, які поспішали на похорон сина свого бойового побратима, теж невідомо… Але що 23 січня 2026 року військовослужбовця-добровольця Олексія Рудницького один із волинських поліцейських вирішив показово покарати, і що його начальство діє з цим пінкертоном в унісон, то це очевидний факт.
23 січня 2026 року військовослужбовець зі складу «сталевої сотки» Олексій Рудницький із ще одним солдатом поспішали у с. Боратин Луцького району на похорон сина свого побратима: хлопець віддав життя за Україну, виконуючи бойове завдання як оператор БпЛА. Орієнтовно о 10.00 на об’їзній дорозі в с. Рованці транспортний засіб на іноземній реєстрації був зупинений поліцейськими. А потім Олексія Рудницького оштрафували за нібито грубі порушення Правил дорожнього руху: водій не був пристебнутий ременем безпеки, номерний знак був заліплений снігом і не було страховки на авто. Олексій Рудницький і ще один військовослужбовець напередодні виїхали з донецької Дружківки, подолали понад 110 км дороги всю ніч. Тоді падав сильний сніг, через що номер фактично замело. Поліцейський, який його зупинив – Комар Артем Андрійович – на пояснення не зважав. За словами Олексія Рудницького, він сказав:
«Мене не цікавить, що йде сніг – будеш кожні 30 метрів зупинятися і витирати».
Також ніби то пролунала й така фраза від тилового правоохоронця:
«Понакупляли тих лахів і їздите на них».
Для тих, хто не розбирається в тонкощах використання військовими транспортних засобів: йдеться про авто на іноземній реєстрації, на яких хлопці і дівчата їздять на Сході, виконуючи бойові завдання, оскільки автомобілів на чорних, армійських номерах, критично не вистачає. Їх ще часто «корчами» називають…
Волонтерка та громадська діячка Віра Шварцкоп, повідомляючи про цей ганебний випадок у соцмережах, зазначала:
«Не можу зрозуміти – це тільки мені так здається, чи деякі поліцейські дозволяють собі принижувати людей, які з перших днів війни захищають їх і їхні сім’ї? З цікавості я переглянула декларацію цього поліцейського – і виникло ще більше питань.
Батько, мати, брат і ще один брат – жоден не має доходів. Як так? Живуть «в повітрі», хоча зареєстровані в Луцьку. Офіційний дохід є лише у самого Артема, і він декларує автомобіль 2017 року. Цікаво, який штраф за неправомірні дані декларації?
Питань більше ніж відповідей
П. С. Такі і будь-які інші «лахі» для багатьох тих, хто на передовій, просто за щастя».
Представники «Волинської газети» сконтактували з військовослужбовцем Олексієм Рудницьким, який повністю підтвердив викладені в дописі Віри Шварцкоп обставини. Додатково повідомив, що добровільно прийшов у ЗСУ 26 лютого 2022 року. Захищає Україну на фронтах російсько-української війни та на інших визначених командуванням напрямках і на цей час. І що штраф в сумі 1190 грн сплатив вчасно і в повному обсязі. Але головне мучить побратима: чому в тилу правоохоронці поводяться з Захисниками України саме так, а ні на йоту інакше?

Щоб встановити всі обставини події, редакція насамперед звернулася до начальника Управління Патрульної поліції у Волинській області Сергія Мерчука, людини з великим досвідом особистої участі в бойових діях.
Редакція вчасно отримала вичерпну відповідь, яку підписав т.в.о. начальника Владислав Войціховський:
«У відповідь на Ваш лист № 24/04 від 24 квітня 2026 року, який надійшов до управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції, повідомляємо, що оскільки працівниками УШІ у Волинській області ДПП адміністративні матеріали відносно Рудницького О. 23 січня 2026 року не складались, розгляд порушеного Вами питання, не належить до компетенції УПП у Волинській області ДПП. Враховуючи вищевикладене, щодо обставин описаної Вами події рекомендуємо звернутися до Головного управління Національної поліції у Волинській області».
Що й було зроблено. Зокрема, «Волинська газета» в запиті на інформацію до ГУ Нацполіції у Волинській області написала, що «співробітник поліції Артем Комар склав протокол про адміністративне правопорушення серія ЕНА №6552699 із накладенням штрафу на водія транспортного засобу Олексія Рудницького за те, що не було страхування автомобіля та його реєстраційний номерний знак внаслідок снігопаду та тривалого часу пересування з району виконання бойових завдань у Волинську область 23 січня 2026 року виявився забрудненим. Інших суттєвих правопорушень правоохоронець не виявив. За свідченнями Олексія Рудницького, під час виконання службових обов’язків поліцейський поводився зі зневагою до двох військовослужбовців, які поспішали на похорон до свого загиблого побратима в село Боратин Луцького району».
Спливали дні в очікуванні відповіді по суті, і ось нарешті вона надійшла. Але, по-перше, офіційний лист отримали не від начальника Головного управління Національної поліції у Волинській області полковника поліції Олега Сліпчука, до якого безпосередньо зверталися, а від одного з керівників Луцького районного управління поліції, де, як виявилося, служить принциповий фігурант у званні лейтенанта поліції і на посаді рядового інспектора. За цих обставин, дуже добре, що батьки-командири не доручили самому Артемові Комару самому на себе розглянути цей запит і надати вичерпну відповідь…
По-друге, заступник начальника Луцького районного управління поліції ГУ Нацполіції у Волинській області підполковник поліції Віталій Фільченко, можливо, не усвідомив викладену в запиті проблематику та не надав відповідей на поставлені запитання. Ось із чим «Волинська газета» зверталася до поліцейського начальства:
«На підставі Закону України «Про медіа» просимо Вас у визначений чинним законодавством термін провести службове розслідування щодо правомірності дій патрульного поліцейського Артема Комара в частині притягнення ним до адмінвідповідальності діючого військовослужбовця 100 ОМБр Олексія Рудницького. За наявності підстав притягнути Вашого підлеглого до дисциплінарної відповідальності, спонукати Артема Комара до публічного вибачення за свої дії, провести додаткові заходи роз’яснювальної роботи з особовим складом управління щодо недопустимості неналежного поводження з Захисниками України».
А що натомість відповів підполковник поліції Віталій Фільченко?

«…Щодо оформлення адміністративного матеріалу на військовослужбовця ЗСУ Олексія Рудницького інформуємо, що проведеною перевіркою порушень у діях поліцейських, зокрема – Артема Козака, не встановлено. У дописах зазначені фрази, які не відповідають дійсності. Спілкування з водієм від початку і до завершення було зареєстроване на відеореєстратор (нагрудну бодікамеру) поліцейських. Натомість керманич вживав нецензурну лайку на адресу правоохоронця та поводився зневажливо відносно працівника поліції. З міркувань етики, фрагмент даного спілкування ми не будемо поширювати, адже поважаємо військових, які захищають державу, і не хочемо загострювати ситуацію».
На цьому по суті події відповідь із луцького райуправління завершується. Жодного слова про причину зупинки транспортного засобу, про те, чи було відомо правоохоронцю (то він Артем Комар чи Артем Козак, чию діяльність з цих двох осіб перевіряли в райуправління? – ред.), куди і звідки їдуть військовослужбовці. Як і про те, чи після інформаційного запиту медіа було проведене повторне службове розслідування інциденту та чи здійснювалася з особовим складом додаткова роз’яснювальна робота щодо правового та виваженого спілкування з фронтовиками.
Натомість підполковник поліції Віталій Фільченко вирішив нагадати журналістам та іншим цивільним, як саме потрібно ставитися до таких поліцейських, як Артем Комар (чи Артем Козак):
«Значна кількість наших колег поліцейських-добровольців беруть участь у відсічі збройній агресії російської федерації разом із іншими Силами Оборони. Тому фраза про те, що «хлопці і дівчата їздять на Сході замучені та знесилені, на противагу самовпевненим і гарновиглядаючим поліцейським на Заході» є некоректною, у першу чергу, щодо родин загиблих поліцейських та всіх, хто захищає Україну. Не варто знецінювати службу правоохоронців й тут, адже вони розкривають злочини, розслідують кримінальні провадження, забезпечують безпеку в регіоні. Просимо громадян утримуватися від суб’єктивних суджень у соціальних мережах, не розібравшись у ситуації в повній мірі».
Остання фраза заступника начальника райуправління спонукає редакцію до подальших дій: нарешті розібратися, що ж сталося 23 січня 2026 року, коли бійці їхали на похорон до сина свого побратима, а також отримати вичерпні та по суті справи відповіді на багато інших питань, які виникли вже в результаті цього журналістського розслідування.
Володимир ДАНИЛЮК.
На фото: військовослужбовець Олексій Рудницький; квитанція про сплату штрафу; лист підполковника поліції Віталія Фільченка.
P.S. Цікаво, а якби лейтенант поліції Артем Комар із напарником побачили на об’їзній дорозі в с. Рованці з забрудненим номерним знаком автомобіль бригадного генерала Івана Рудницького, діяли б аналогічно? І як би він на це все відреагував?

