Британський досвід, як формально вийти з Євросоюзу, але де-факто залишитися одним із цивілізаційних фундаментів цивілізованої Європи. Насамперед, треба налагодити ефективну та цивілізовану систему поводження з побутовими відходами та навчитися, нарешті, безпечно і якісно ремонтувати дорожню інфраструктуру.
Демократія. Гідне здобуття влади та вишукане прощання з посадою. Рівень боротьби з корупцією. Гідні доходи працюючих та належне забезпечення пенсіонерів. Турбота про дітей. Потужна армія. Адекватні правоохоронні органи… Все це, звичайно, дуже важливо для того, щоб Україна могла колись стати повноправним членом Європейського Союзу. Але диявол, як відомо, криється в деталях. І одна з суттєвих відмінностей середньостатистичного волинянина, наприклад, від звичайного лондонця, полягає в тому, що обидва дбають про чистоту та комфорт. Але наші – лише в межах своєї квартири чи обійстя, а британці – і поза межами своєї приватної юрисдикції.
Чму? По-перше, сили традицій зовсім інших потуг.
По-друге, влада організувала процес таким чином, що дотримуватися чистоти та порядку вигідно, а порушувати – фактично неможливо.
Насамперед, про збір побутового сміття. Насамперед, його треба сортувати на чотири (!) категорії і в спеціальні кольорові контейнери.
Три категорії комунальні служби вивозять безкоштовно!
Перша: залишки продуктів харчування. Їх забирають щотижня. Зелений невеликий контейнер.
Друга: побутові відходи, які будуть перероблені (папір, пластик, скло тощо). Їх забирають один раз на 2 тижні. Синій великий контейнер.
Третя: відходи, які будуть утилізовані. Чорний великий контейнер. Їх забирають один раз на 2 тижні.
Треба заплатити 50 фунтів стерлінгів на рік (орієнтовно 3000 грн), щоб були транспортовано четверту категорію: відходи догляду за газонами, кущами та деревами. Зелений великий контейнер. Їх забирають у разі потреби, за спеціальним зверненням до комунальників.
Зрозуміло, що дуже часто відбувається будівництво чи ремонт або споруд, або доріг. Так от: для будівельного сміття існують стандартні великі жовті контейнери, які встановлюються біля відповідного об’єкту, а коли наповнюються, то теж вивозяться на полігони, де вміст сортується і йде на переробку. Це також коштує додаткової платні.
Під час ремонту дорожньо-транспортної інфраструктури, насамперед, завчасно про це повідомляється потрібними дорожніми знаками, безпосередньо місця проведення робіт, на відміну від українських примітивних біло-червоних стрічечок, багатократно загороджуються від стороннього доступу та встановлюється максимально потрібна кількість попереджень. Зрозуміло, що будівельне сміття також вантажиться у вже згадувані жовті контейнери і вивозиться.
До речі, англійські будівельники, на відміну від манірних українських, повний робочий день працюють і в суботу. Як і дорожники та працівники інших комунальних служб.
І навіть молоді дерева, які висаджують на місці аварійних, не тільки належно підв’язані до опор, але й позначені спеціальними табличками, коли їх потрібно поливати, щоб не засохли.
І це також треба взяти на озброєння. Бо чи сто там, де не смітять. І там, де якісно сортують відходи та вчасно їх вивозять для переробки та утилізації.
Може, з цієї «дорожньої карти» чи кластера нам на правах домашнього завдання вже розпочати відповідну роботу?
Бо головна ж відмінність полягає не в тому, що, наприклад, у наших автомобілях кермо водія зліва в салоні, а не справа, і що номерні знаки суто білого кольору, тоді як у британців спереду білі, а ззаду жовті. І що автобуси там їздять лише червоні та двоповерхові. І що тільки в Лондоні можуть встановити на честь своєї збірної футбольний м’яч прямо на площі біля собору. Мабуть, і менталітеті, в рівні самоорганізації, самоконтролю та паритетної відповідальності.
Чи не так?
Володимир ДАНИЛЮК.
На фото автора: британські реалії в галузі поводження з побутовими відходами та ремонту доріг.