Ці липневі дні, які в Польщі називають «Кривавою неділею», на Волині ознаменувалися висадкою потужного десанту з-за Бугу. Не тільки байкери і громадські активісти, а навіть Віце-прем’єр-міністр і одночасно Міністр оборони Республіки Польща Владіслав Косіняк-Камиш із великою медіасвитою та чиновницьким почтом побували на нашій землі, щоб учергове поговорити про «Волинську трагедію» періоду 1939-1947 рр., але нічого не сказати про жертв братовбивчого конфлікту з українського боку. Можливо, саме тому, крім заступника олицького мера, на урочистостях нікого з посадовців обласного чи державного рівня не було.
Як пише варшавська «Gazeta Wyborcza» та інші польські медіа, у 83-тю річницю «Кривавої неділі» (маються на увазі трагічні події 11 липня 1943 р., – ред.) Владіслав Косіняк-Камиш вирушив до м. Олики у Волинській області, щоб «вшанувати пам’ять жертв українських націоналістів». Керівник Луцької дієцезії Римо-Католицької Церви єпископ Віталій Скомаровські роками організовує там поминальні служби.
«Наші думки та молитви будуть з усіма, хто загинув просто тому, що був поляками. Жертви волають не про помсту, а про пам’ять та правду», – написав священнослужитель напередодні події.
Написав делікатно, але не повністю виклав тексти, що вже давно викарбувані на меморіальних табличках та урочисто встановлені в польських костьолах. Ось, наприклад, що вказано на одній із них, яка ще в 2018 р. освячена у Варшаві:
«Не про помсту, а тільки про правду і пам’ять волають жертви. В 75-ту річницю Кривавої неділі і Народний днем пам’яті жертв людиновбивства, здійсненого в 1939-1947 рр. на «Кресах Всходніх» громадян Речі Посполитої Організацією Українських Націоналістів і т. зв. Українською Повстанською Армією».
Тому луцьке Його Преосвященство Віталій Скомаровські про пам’ять, правду і прощення написав, а от далі прямо не вказав, кого ж вважає винним у всіх бідах «Волинської трагедії» та кому слід каятися насамперед, а чи обом народам разом.
І хоча в кожній цивілізованій країні армія відмежована від політики, саме вранці 11 липня, коли Міністр оборони РП ступив на волинську землю, на офіційній сторінці Генерального штабу Війська Польського розмістили банер із чергових роковин трагедії:
«Народний день пам’яті поляків – жертв людиновбивства, здійсненого ОУН і УПА на «землях східних» Другої Речі Посполитої. Пам’ятаємо».
І написали це під картою неіснуючої з 1939 р. держави, де Волинь та інші західноукраїнські землі належали саме до Другої Речі Посполитої…
Можливо, цього міністр оборони Владіслав Косіняк-Камиш не знав. Або зробив вигляд, що не знав. А, ймовірно, врахував, що виступає, все таки, на території Незалежної України, і ща надворі на 1939 р., а 2026-ий.
Тому, як повідомила «Gazeta Wyborcza», керівник офіційної польської делегації в промові насамперед сказав, що «83 роки тому ця земля була залита кров’ю невинних».
Але наголосив:
«Ми прийшли сюди, перш за все, щоб помолитися, щоб показати, що ми не забуваємо наших співвітчизників, бо якби ми забули їх, Бог міг би забути нас. Він мав би на це повне право. Ми сьогодні тут, щоб пам’ятати, але також, щоб служити застереженням, щоб такий досвід між польським та українським народами ніколи більше не повторився».
За словами Міністра оборони РП, 11 липня «нам також слід поговорити про майбутнє».
«Що потрібно доброму майбутньому? Йому потрібна правда, вшанування пам’яті та прощення. Ці три цінності незмінно та безсмертно пов’язані. Ці три цінності: бути в правді, відкрити цю правду, усвідомити цю правду, прийняти цю правду такою, якою вона є. Таке вшанування, як цей хрест, за який я сьогодні дякую вам усім серцем від імені Польщі. Хрест пам’яті, хрест любові. Символ любові, а не ненависті, який ми повинні прийняти. Це вшанування жодним чином не може бути вишите ненавистю. Воно має бути зшите з любові… Бути правдивим, вшановувати пам’ять та прощати – наш обов’язок перед минулими поколіннями. Наші сльози, відчай та страждання не будуть їм корисними, якщо ці елементи не будуть присутні, і вони завжди повинні йти один за одним, ведучи до прощення», – сказала Владіслав Косіняк-Камиш.
Він також наголосив, що вшанування пам’яті, ексгумація та належне поховання мають «виняткове значення» для Польщі:
«Нам просто потрібне це вшанування для повного прощення».
Закономірно, що українська сторона буквально на понеділок 13 липня вже надало дозвіл на чергові ексгумаційні розкопки на місцях, де на Любомльщині знаходилися села Острувки і Воля-Островецька, які були знищені українськими повстанцями і силами самооборони. Задля пошанування жертв українська сторона облаштувала дорогу до меморіального кладовища та спільно з поляками освятила та урочисто відкрила пам’ятний знак. Це відбулося понад 10 років тому…
У той же час жителі навколишніх українських сіл розповідають, як саме з польських населених пунктів озброєні люди нападали на українців і вбивали їх, зокрема, в м. Полапи… Нічого подібного в масштабах пошанування там, звичайно немає.
Так чи інакше, потрібен подальший діалог із нашим західним сусідом, насамперед, в царині історії. Адже нам спільно колись жити і співпрацювати і в рамках Європейського Союзу, і в масштабах НАТО.
Тож участь в урочистостях та покладанні квітів до встановленого та освяченого на старому римо-католицькому кладовищі в Олиці хреста взяли участь і представник Служби військового капеланства української армії.
Сергій ШРАМЧУК.
Фото «Gazeta Wyborcza», Генерального консульства Республіки Польща в Луцьку, пресслужби Генерального штабу Війська Польського та архіву.