Від «Чуда на Віслі» до масакри у Ризі

Чудо на Віслі польсько-радянський мирний договір військовий парад Польща Україна

15 серпня в Польщі велелюдно та помпезно відзначають День Війська Польського. Воно бере початок від славетної для польського та українського народів історичної події: саме 15 серпня 1920 р. у битві під Варшавою об’єднані війська Юзефа Пілсудські і Симона Петлюри не тільки розгромили московську червону орду, а й відкинули більшовицьких карателів аж за Київ. Але влада сучасної Польщі з якогось дива не запросила представників Збройних Сил України на найбільший за останні роки військовий парад.

Втім, офіційна Варшава тепер воліє не згадувати і про іншу історичну дату: 18 березня 1921 р. за спиною в українських союзників Польща і лєнінська росія підписали сепаратний мирний договір, за яким розділили між собою Україну. Західноукраїнські території відійшли під окупацію Варшави, всі інші землі були загарбані кремлем. Мало того: війська Армії УНР, які були союзниками Війська Польського під час війни з червоними та білими російськими окупантами, були роззброєні та депортовані в табори для військовополонених, де перебували понад 2 роки… Натомість на Волинь та інші українські землі були привезені десятки тисяч польських ветеранів війни: цим озброєним «осаднікам» за рахунок українців були виділені гігантські земельні масиви, де вони «господарювали» аж до 17 вересня 1939 р.

Утім, сьогодні про ці історичні факти у Польщі воліють не згадувати. Дуже скромно напередодні свята польської армії на військовому кладовищі Повонзки у Варшаві відбулася урочиста церемонія вшанування пам’яті загиблих у варшавських битвах 1920 року. У ході взяли участь президент Польщі Кароль Навроцькі, віцепрем’єр і глава Міноборони Владіслав Косіняк-Каміш та генералітет. Говорили про «важливість пам’яті про загиблих і національну єдність» і що «перемога 1920 року мала значний вплив на подальшу історію Польщі».

Армії УНР ніхто не подякував, хоча в ході відбиття масованого наступу червоних полчищ разом із поляками воювали дивізії Армії УНР, а успішною обороною м. Замость нині Люблінського воєводства РП керував український полковник Марк Безручко.

Прославився в боях проти московських окупантів і  генерал-хорунжий Павло Шандрук, родом із  с. Борсуки Кременецького повіту колишньої Волинської губернії російської імперії (Тернопільщина).

Кульмінацією святкувань стануть парад у Варшаві та морський парад у Гданську. Як повідомляло Міністерство національної оборони Польщі, це найбільша подібна подія в історії Війська Польського. У ньому залучено 10 тисяч військовослужбовців, кілька сотень одиниць військової техніки, включаючи авіацію. Також запросили військових «із країн-союзників».

Чи будуть крокувати українські воїни, які знову стримують східних окупантів, але вже на території України, щоби вони вкотре не дісталися річки Вісла?

Ні Президент РП Кароль Навроцькі, ні Прем’єр-міністр Дональд Туск представників ЗСУ на парад не запрошували. Не те щоб іти поруч із арміями союзників на параді, а навіть аби спостерігати за цим марнославством із трибун…

Натомість розгул антиукраїнської істерії в сусідній державі вже набрав такої сили, що припинити моральну та фізичну агресію поляків щодо наших православних співвітчизників закликали навіть римо-католицькі ксьондзи на проповідях у костьолах…

Світлана КУЛЯ.

На фото з архіву і «Польського радіо»: польські військовослужбовці в окопах під Варшавою, серпень 1920 р.; підписанти сепаратного польсько-радянського мирного договору, Рига, 18 березня 1921 р.; могила Марка Безручка у на православному варшавському кладовищі «Воля»; сучасні солдати Війська Польського під час підготовки до параду.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *