Тим громадянам, які нарікають на особливостях мобілізаційних заходів Сил оборони України під час російсько-української війни, а також марять тоталітарним радянським минулим, треба нагадувати, що в часи існування ссср була набагато жорстокіша процедура притягнення до відповідальності усіх правопорушників. Карали навіть розстрілом…
Зокрема, «Кримінальний кодекс урср» («Українське державне видавництво», Харків, 1945 р.) містив Статтю 206/10-а, яка передбачала:
«За ухилення від призову по мобілізації до лав Робітничо-Селянської Червоної Армії та від дальших призовів для укомплектування РСЧА у складі воєнного часу – позбавлення волі на строк не менш як один рік позбавлення волі, а для начальницького складу – не менш як два роки, з конфіскацією всього або частини майна, з підвищенням при особливо обтяжуючих обставинах до вищого заходу соціальної оборони – розстрілу з конфіскацією майна».
Зрозуміло, що тільки Військовий трибунал вирішував, які дії вважалися №особливо обтяжуючими обставинами», а які ні. Тому від розстрілу не був убезпечений жоден чоловік мобілізаційного віку.
Як відомо, в Незалежній Україні позбавлення людини життя навіть за вироком суду скасоване Конституцією, натомість існує пожиттєвий термін покарання за особливо важкі злочини. Втім, за ухилення від мобілізації, СЗЧ чи дезертирство передбачені набагато м’якші норми покарання: від 5 до 12 років позбавлення волі, що зазвичай змінюється відстрочкою від виконання на іспитовий термін один чи три роки.
Володимир ДАНИЛЮК.
На фото: «Кримінальний кодекс урср» («Українське державне видавництво», Харків, 1945 р.).