Понад 90 учасників долучилися до онлайн-наради Національної спілки журналістів України та Міністерства культури України з редакторами й журналістами прифронтових медіа. Розмова, котру модерував Головна НСЖУ Сергій Томіленко, тривала понад дві години. Ініціатором зустрічі став народний депутат Олександр Качура.
Віцепрем’єр-міністр – Міністр культури України Тетяна Бережна подякувала прифронтовим та прикордонним редакціям за їхню роботу. Вона наголосила, що саме завдяки цим газетам люди в цих громадах, особливо прифронтових, знають, що держава бореться й не здається.
– Медіа, культура – це те, що захищає нашу ідентичність, яку росіяни намагаються стерти. Тому вони в жодному разі не можуть фінансуватися за залишковим принципом, – підкреслила міністерка.
За її словами, зараз триває бюджетний процес, тому саме тепер на часі удосконалити програми міністерства відповідно до потреб редакцій.
Голова НСЖУ Сергій Томіленко навів дані дослідження інформаційних потреб мешканців прифронтових громад, яке Спілка проводить третій рік поспіль.
– Каналом-лідером передачі інформації залишається Телеграм – ним користуються 77%, проте довіряють йому лише 33%. Натомість довіра до локальних медіа та журналістів сягає близько 60%, – розповів він.
Водночас, власних заробітків редакціям газет вистачає лише на половину запланованих витрат.
– Журналісти й редактори фронтових медіа є лідерами трансформації. Кожна така редакція фактично інформаційна мультиплатформна і є лідером у комунікації з громадою, яка, на жаль, розкидана по всьому світу, – наголосив Сергій Томіленко.
Заступниця міністра культури Наталія Мовшович зауважила, що умови роботи медіа постійно змінюються разом зі зміною російської агресії.
– Нам дуже важливий діалог, і ми прагнемо, щоб наша політика відображала ваші потреби.
Керівниця профільного департаменту Міністерства культури Ганна Красноступ запевнила, що в міністерстві відреагують на кожну змістовну ініціативу.
Перший секретар НСЖУ Ліна Кущ звернула увагу на дві проблеми. Перша кадрова: у прифронтових регіонах практично неможливо знайти професійного журналіста. Друга полягає в тому, що невеликі редакції часто не мають змоги скористатися грантами.
Тому Спілка очікує, що Міністерство культури допоможе переконати міжнародних партнерів побачити потреби прифронтових та прикордонних медіа. Ліна Кущ також відгукнулася на пропозицію запровадити програму «Передплата 60+».
– Нам треба проводити медіакампанію не 60+, а 18+. Медіаграмотність молоді має починатися з надійних джерел інформації, – сказала вона.
Народний депутат Олександр Качура з Сумщини (фракція «Слуга народу») заявив про готовність підтримати законодавчі зміни на користь журналістської спільноти.
Про свою роботу розповіли Костянтин Григоренко («Обрії Ізюмщини», Ізюм, Харківщина), Василь Мирошник («Зоря», Золочів, Харківщина), Наталія Калініченко («Білопільщина», Сумщина), Ірина Ситнік («Петропавлівка.City» та «Степова зоря», Петропавлівка, Дніпропетровщина), Олексій Пасюга («Ворскла», Охтирка, Сумщина), Світлана Томаш («Новини Городнянщини», Городня, Чернігівщина), Олександр Кульбака («Вісті», Слов’янськ, Донеччина), Сергій Народенко («Вісник Ч», Чернігів), Лариса Гнатченко («Слобідський край», Харків) та Олександр Ярига (Суми). Виступили також Секретар НСЖУ, головний редактор «Волинської газети» Володимир Данилюк, голова Сумської обласної організації НСЖУ Володимир Садівничий і медіаексперт Сергій Чернявський.
Учасники наголошували, що в Україні досі немає окремої державної програми чи фонду підтримки регіональних медіа. Чинний закон дозволяє державі адресно підтримувати лише окремі категорії видань. Реклама з прифронтових територій зникла повністю, у прикордонних – суттєво зменшилася.
Чи не найболючішою темою стала Укрпошта: вона забирає до половини вартості передплати, доставляє газети з запізненням і закриває стаціонарні сільські відділення. Тому редакції самі розвозять наклади, нерідко під загрозою ударів дронів.
Ще одна проблема – небажання деяких обласних адміністрацій укладати договори з місцевими виданнями щодо інформаційної співпраці.
Окремо йшлося про недосяжний для редакцій зарплатний критерій для бронювання працівників, кадровий голод і скорочення бюджетних місць на журналістських спеціальностях у вищих навчальних закладах. Малим редакціям важко готувати складні грантові заявки, бракує досліджень стану друкованої преси, а друкарні опинилися на межі виживання.
За підсумками зустрічі Тетяна Бережна попросила сформулювати конкретні пропозиції. Міністерство обіцяє найближчим часом запропонувати рішення, а НСЖУ узагальнить напрацювання учасників і передасть їх урядовцям.
За матеріалами Інформаційної служби НСЖУ
підготував Сергій ШРАМЧУК.
На фото Інформаційної служби НСЖУ: Тетяна Бережна; Сергій Томіленко.