«Сатира – своєрідне дзеркало, в якому кожен, хто дивиться в нього, бачить будь-кого, крім себе». Джонатан Свіфт.
* * *
Туалетні поділки
Дві подруги-білявки обмінюються сокровенними подробицями свого життя. Одна:
– Була в туалеті. У мене дві поділки…
Друга:
– У мене в туалеті також поганий сигнал!
* * *
Терорист-невдаха
Бандит у масці з автоматом вривається в банк. Персонал та відвідувачі попадали на підлогу… Тиша, тільки чутно, як затвор АК клацнув…
Хтось із касирів тихенько піднімається і намагається віддати злочинцеві ключі від сейфа. А той тільки відсахнувся:
– А що, моя теща сьогодні вихідна?!
* * *
Нема базару
Жінка-пенсіонерка їде з села в місто з повними торбами продуктів. І гукає в маршрутці:
– Синку, біля базару зупиниш!
Водій охоче відповідає:
Нема базару, бабцю! Стану!
– Як нема? Сьогодні ж мав бути…
* * *
Черговий на празнику
В звичайному волинському селі чергове престольне церковне свято. У поліції склали вичерпний перелік усіх подібних подій, тож уже з обіду біля найбільшого бару чатує патрульний автомобіль.
І от виходить перший п’яний натовп парафіян, які розговілися. Народ розсідається по машинах і роз’їжджається, хто куди. Але старший наряду запримітив одного, який взагалі ледве ноги переставляв, тож поїхали саме за ним:
– Подуйте в трубочку «Драгера»!
Результат – нульовий.
Патрульний:
– Як це може бути? Ви ж ледве ноги волочили і в барі сиділи в п’яній компанії!
Затриманий:
– А я в цьому році черговий з відволікаючого маневру.
* * *
Надійний незахист
У Брюсселі знову розглядають заявку України про вступ у Північноатлантичний альянс. Західні чиновники запевняють, що Київ ще досі не готовий, бо на обидві ноги шкутильгають стандарти демократії. Українська делегація насамперед цікавиться, як будуть її захищати партнери, якщо навіть після вступу відбудеться напад рашистів.
У Брюсселі відповіли доступно:
– Країна Альянсу, на яку напали, більше не належить до НАТО!
* * *
Чому гетьман скам’янів?
Турист у Києві попросив випадкового перехожого розповісти історію спорудження пам’ятника гетьманові Богдану Хмельницькому.
Той охоче пояснив:
– Історія така. Якось розгромив наш Богдан польських шляхтичів і повернувся з перемогою київські дніпровські кручі. В’їхав на коні на гору, а навкруги тисячі людей. Він витягнув перед собою булаву і вимовив: «Здоровенькі були, гражданє украінци!». У відповідь прозвучало: «Здраствуйтє, гаспадін Багдан!».
Тут він і скам’янів разом із конем…
* * *
Руzкій у хліві
Три нелегали, араб, індус і руzкій, загубилися в українських Карпатах.
Ходили, блукали, і знайшли хату гуцула, попросилися ночувати.
Господар пустив, напоїв чаєм.
А спати, сказав, двоє будете в хаті, а третій в хліві, тому що хата маленька, спати ніде.
Індус погодився спати в хліві. Через якийсь час – стук двері. Повернувся, каже: там корова, вона свята істота, я там спати не можу.
Араб погодився його замінити.
Пішов, через деякий час теж назад прийшов. Мовляв, і я спати там не буду – там свиня, Коран не дозволяє.
Залишається руzкій. Каже, йду вже я.
Тільки лягли спати, знову хтось гамселить у двері.
Відкривають, а під дверима стоять свиня і корова. Хрюкають і мугикають: з таким бидлом під одним дахом ночувати не будемо!
Підготував
Іван ЛІАН.
Карикатури з журналу «Перець».
