Справді незабутнім стало нинішнє Свято весни для Білашівського сільського голови Катерини Юзинкевич. І не лише тому, що вітання від чоловіка і дітей вона слухала, перебуваючи під опікою лікарів.
7 березня президент підписав указ про нагородження її орденом княгині Ольги ІІІ ступеню. Тож від такої звістки всі хвилювання жінки через запалення легень миттю відійшли в минуле.
Як розповіли у сільській раді, Катерина Юхимівна стала першою серед жителів Білашова, Грушівки, Іванівки та Перкович, хто за період Незалежності отримав таку почесну відзнаку. Хоча взагалі грамот і подяк у пані Юзинкевич дуже багато.
– Катерина Юхимівна закінчила Луцьке педагогічне училище, проте не до міста подалася, а сюди – на свою малу батьківщину, де майже 30 літ пропрацювала з наймолодшими школяриками, – похвалила свою колегу секретар сільської ради Ніна Бугай. – Скільки відзнак отримала вона за роботу вчителем початкових класів, я вже точно не скажу, та коли в липні 2010-го очолила місцеву громаду, районний відділ освіти все одно нагородив її грамотою.
За тих три роки, скільки головує Катерина Юзинкевич, зроблено було немало. У Білашові, наприклад, вдалося відремонтувати центральну дорогу та відновити вуличне освітлення. Такі ж зміни або вже прийшли, або невдовзі прийдуть у Грушівку та Перковичі. Хоча, як не раз зазначала сама Катерина Юхимівна, цього все одно замало.
– Робимо те, що дозволяє місцевий бюджет, – зізнаються в сільській раді. – Щось із державних дотацій отримуємо, а щось для поповнення казни і самі заробляємо. Як-от прибутковий податок із фізичних осіб, земельний податок тощо.
Серед останніх відзнак пані головихи – грамота Ковельської райдержадміністрації та подяка обласної держадміністрації. Тож те, що саме Ніну Юзинкевич президент нагородив орденом княгині Ольги, люди вважають цілком заслуженим.
– Коли з Ковеля прийшов лист, аби подали претендентів на нагороду, наш виконавчий комітет навіть не сумнівався в кандидатурі. І те, що рішення ми зробили правильне, підтвердив указ Віктора Януковича, – кажуть у Білашові.
А доки орден їде на Волинь, його власниця продовжує трудитися на благо громади. Хоча тепер, зізнається, мусить старатися удвічі більше: аби виправдати високу довіру.
Оксана БУБЕНЩИКОВА.