Дмитро Оприщенко – один із героїв легендарного документального фільму про життя підлітків Донбасу «Шахта №8» – побував у Луцьку.
Кінострічка естонської режисери Маріанни Каат про реалії донбаського містечка Сніжне і долю двох підлітків, які з раннього віку працюють у нелегальних копанках, які місцеві називають «дірками», стала володарем призів багатьох міжнародних кінофестивалів. Герої фільму Юрій Сіканов (хлопчина, який утримував сам двох сестер і матір-алкоголічку) та його друг Дмитро Оприщенко (він з 10 літ разом із вітчимом працював у «дірках») стали відомими. Однак у кожного з них – непроста доля. Як вплинув фільм на їхнє життя? Про це та багато іншого студенти та викладачі Волинської православної богословської академії змогли запитати у героя стрічки особисто під час нещодавньої зустрічі.
За повідомленням прес-служби Волинської єпархії УПЦ КП, 20 травня у стінах навчального закладу відбулася презентація фільму «Шахта №8» за участі Дмитра Оприщенка. Захід здійснювався в рамках проекту «Школа правової свідомості та громадської активності» Молодіжної громадської організації «Учнівське братство». Проект набуває неабиякої популярності у Західній Україні, кажуть організатори. Волинь – 10-й регіон, де побували герої стрічки.
Дмитро Оприщенко охоче бере участь у громадській діяльності і завдяки цим акціям «став на шлях самодисципліни». А от Юрій Сіканов (внук директора колись потужного хімзаводу), батько якого помер, а матір спилася, після виходу фільму мав проблеми з міліцією. Нагадаю, знімальна група придбала йому та сестрам будинок у Сніжному за тисячу доларів. Старша сестра вийшла заміж і поїхала. Менша опинилися в закладі інтернетного типу, як і сам Юра. Кухарем він так і не став. Отримав диплом газоелектрозварника. Нині пробує реалізувати себе у дорослому житті. Досі допомагає мамі-п’яниці.
Герої фільму зазначають: кінострічка змінила їхнє життя. На їхню думку, нинішнім школярам та студентам необхідно демонструвати таке кіно. Воно вчить цінувати життя, дорожити тим, що маєш.
Організатори проекту подякували ректору академії протоієреєві Ігореві Швецю за можливість провести зустріч у стінах семінарії.
Олена ЛІВІЦЬКА.