Луцький кафедральний Римсько-католицький костьол святих Петра і Павла 13 і 14 липня став епіцентром масштабних заходів із відзначення 70-річчя Волинської трагедії. Увечері в суботі тут відбулося представлення музичного твору «Волинська епітафія. 1943» у виконанні артистів Люблінської філармонії. Захід, у якому взяв участь Надзвичайний і Повноважний Посол Польщі в Україні Генрик Літвін, відкрила Генеральний консул РП у Луцьку Беата Бживчи. І хоча лунали лише сумні мелодії, в програмці концерту один із люблінських композиторів Роберт Грудзєнь, який створив твір «Dolorosa Волинь. 1943», вказав:
Не було легко мати справу з цією темою, тому що я працюю з українцями, але у мене є друзі, які під час масових убивств у польських селах втратили своїх близьких. Іноді цілі сім’ї. Ця пісня є даниною поваги до їхньої пам’яті».
А вранці 14 липня лунали слова смутку не лише за поляками, які загинули під час другої світової війни під час міжетнічного польсько-українського конфлікту, але й за нашими співвітчизниками.
Велика кількість гостей із сусідньої держави, а також волиняни, зібралися і в костелі, і на Замковому майдані, щоб стати свідками богослужіння за жертвами минулого лихоліття. В велелюдному заході взяли участь представники найвищого римсько-католицького і греко-католицького духовенства.
Голова облдержадміністрації Борис Клімчук і голова облради Володимир Войтович біля входу в римсько-католицький храм зустріли поважну делегацію, яка прибула частково з Варшави, а частково з Києва. Це були Президент РП Броніслав Коморовські з представниками урядових та парламентських кіл Польщі та Костянтин Грищенко, віце-прем’єр-міністр України, який за дорученням Президента України Віктора Янукович очолив українську сторону на заходах, присвячених 70-річчю Волинської трагедії в Луцьку.
Слід відзначити, що глава Польської держави на борту спецлітака приземлився на летовищі у Рівному, звідкіля після завершення всіх заходів і відбув у Варшаву.
Для зручності сприйняття молебену організатори подбали про пряму трансляцію на Замкову площу всього, що відбулося в костьолі, де могла перебувати лише обмежена кількість людей. Особливо хвилюючими були не тільки моменти богослужіння, яке провів керівник РКЦ в Україні архієпископ Мечислав Мокшицкі (до речі, нагороджений орденами Ярослава Мудрого двох ступенів).
Згодом з промовою, яка транслювалася в прямому ефірі Польського національного телебачення, виступив Президент Коморовські, який наголосив, що слід шанувати жертв минулої війни як із польського, так і з українського боку, оспівувати велич тих, хто намагався врятувати інших людей, ризикуючи власним життям, і що Польща, яка першою в світі визнала Незалежність України, й надалі сприятиме євроінтеграційним прагненням нашої держави. І хоча, на думку Броніслава Коморовські, такий поміркований та цивілізований підхід не подобається радикалам в обох державах, уроки з минулих протиріч (коли внаслідок польсько-українського протистояння вигоду отримувала якась третя сторона, вороже налаштовано до незалежності обох країн), на найвищому державному рівні в Варшаві та Києві вже зроблено. діалог та співпраця триватимуть.
Віце-прем’єр-міеністр України Костянтин Грищенко, в свою чергу, нагадав, що спільне тоталітарно-комуністичне минуле заважало українцям та полякам знайти правду про події в 1943-1944 рр., проте зараз час для цього настав. Вітаючи слова Президента Коморовські про взаємне прощення за минулі кривди, Костянтин Грищенко запевнив: наша держава не зверне з євроінтеграційного курсу.
Після всіх запланованих заходів у костелі українська сторона з нагоди візиту Президента Польщі в ресторані «Корона Вітовта» організувала офіційний обід. Поруч на площі було розгорнуто польові кухні та намети, де бажаючі могли втамувати голод та спрагу. Чаю, кави, тушкованої гречки і куліша вистачило всім охочим, адже передбачалося, що в Луцьк прибуде набагато більша кількість гостей із Польщі. Частували яблуками та булками й волонтери, які виносили ці дари з приміщення Луцької дієцезії РКЦ.
Далі Президент Коморовські та його українські колеги відбули в с. Кисилин Локачинського р-ну, де на старому цвинтарі вінками та квітами вшанували пам’ять про загиблих під час воєнного лихоліття поляків та українців, після чого заходи з нагоди 70-річчя Волинської трагедії було завершено. Гідно і без скандалів. Адже, незважаючи на деякі попередні заяви про можливі акції протесту з боку українських чи польських правих радикалів, ніяка політична партія не організувала жодного мітингу чи демонстрації.
Гості з-за Бугу хоча й прибули з великою кількістю червоно-білих прапорів, але поводилися чемно та виважено. Та й народні депутати України від «Свободи» Анатолій Вітів і Євген Мельник під час свого перебування на Замковому майдані того дня нічим екстраординарним з-поміж інших не вирізнялися.
Роман УСТИМЧУК.
На фото автора: Беата Бживчи відкриває «Волинську епітафію. 1943» в костьолі; перші кроки Броніслава Коморовські по луцькій бруківці, де ще з довоєнного часу збереглися фрагменти тротуару; на Театральному майдані слухають виступ Костянтина Грищенка; під час богослужіння в костьолі.