“Доступне житло” – для волинян

Та й дивуватися нічого. Компанія на бізнес-ринку – потужний гравець. Досвід роботи фахівці ПрАТ «ЛДБК» почали здобувати ще в радянську добу. А маючи солідну базу знань, успішно застосовують її в сучасних технологіях.

Ось і виходить, що квартира від Луцького домобудівельного комбінату надійна, комфортна й цілком задовольняє потреби покупця.

Виконроб товариства Сергій Шевчук, знаючи, що краще раз побачити, ніж сто разів почути, веде у новобудови, що в Луцьку на вул. Федорова, 4Д та 4В.

– Не хочу хвалитися, але робота в нас кипить! Працюємо навіть по суботах. Люди приходять, дивляться й вибір зупиняють саме на наших квартирах. Тож зволікати не маємо права, – каже Сергій Михайлович, і разом заходимо до одного з під’їздів багатоповерхівок.

Чесно кажучи, сама я мешкаю неподалік. Тому фасад новобудов мала нагоду оцінити ще раніше. Так само, як і прибудинкову територію, де покошені газони й ошатні туї. Дитячий майданчик, яких на території комплексу вже два, моя малеча також неодноразово «випробовувала». А от споглядати новобудови із середини довелося вперше.

Побачене приємно вразило! Сходові клітки широкі, всю підлогу викладено плиткою.

– Сьогодні покупець просить житло просторе. А тому однокімнатні оселі робимо квадратурою понад 40 метрів, двокімнатні – 65-70, трикімнатні – в середньому 80 метрів квадратних. Кілька років тому, – зізнається Сергій Шевчук, – пробували здавати житло «під ключ», тобто з ремонтом. Але досвід показав: купуючи квартиру, господар вибагливий навіть до кольору стін. Тож зупинилися на оптимальному варіанті: робити так звану чорнову стяжку, штукатурку, підводити комунікації, встановлювати газовий лічильник і батареї. Все решта покупець обирає сам.

Хоча вартість житла в новобудовах більша, ніж на вторинному ринку, проте вона себе виправдовує. У мешканців немає проблем із водопостачанням та водовідведенням. Дахова котельня (а саме такі встановлені на двох будинках) гарантує теплу оселю взимку. Завдяки їй не лякають мешканців планові відключення в Луцьку гарячої води. А плата за комунальні послуги значно менша, ніж у старих будинках. До прикладу, взимку за двокімнатну квартиру треба сплачувати 300-400 грн у місяць (це вже за все). Влітку ж – близько ста. Економно, погодьтеся.

Однак напрошується питання: яка ж ціна такого комфорту?

Генеральний директор «ЛДБК» Руслан Вайман називає: в середньому 6 тис. 200 грн за кв. м. Тобто, залежно від квадратури, оселя в новобудові обходиться (переведемо в умовні одиниці) від 34 тис. дол. США за однокімнатну квартиру до максимальних 64 тис. дол. за трикімнатне помешкання.

Для більшості наших краян така сума надто велика. Ось чому на державному рівні запроваджені й успішно діють п’ять програм, які сім’ям із середнім рівнем доходів допомагають мрію про житло зробити реальністю.

– Щоби ці програми втілити на Волині, працювати довелося немало й нелегко. Були змушені переконати банкірів у тому, що кредитування житла – вигідно та перспективно, зрештою – донести цю інформацію до потенційних покупців, – пригадує Руслан Олексійович. – А тому не можу вкотре не подякувати першому заступнику голови облдержадміністрації Олександрові Башкаленку, під керівництвом якого відбувалися переговори щодо реалізації програм в області. Окрема вдячність – «Укргазбанку», який першим пішов на співпрацю. Хоча на сьогоднішній день серед наших партнерів не тільки цей, а й інші державні банки. Тобто людина має можливість вибирати.

Державні програми, каже керівник «ЛДБК», створили громадянам сприятливі умови для самостійного придбання житла. За час їхньої реалізації на Волині державною підтримкою (в 30% нормативної вартості житла) скористалося 88 сімей. В області спостерігається надзвичайно позитивна динаміка: в 2010 р. учасниками програми стало 8 сімей, у 2012 р. – 40. Пільговим іпотечним кредитуванням скористалося 73 сім’ї, з них 32 придбали житло саме у будинках, зведених Луцьким домобудівельним комбінатом. 

– Наша участь у державних програмах розпочалася зі 108-квартирного будинку на вулиці Федорова, 4В. Невдовзі поруч (на Федорова, 4Д) з’явився дім на 72 квартири, який здали нинішнього року. Зараз уже вивели так званий нульовий цикл третього будинку. І всі ці оселі є доступними в купівлі, адже на них усіх поширюється відповідна державна програма, – зазначає Руслан Олексійович.

Приміром, 72-квартирний дім (Федорова, 4Д) зведений за участю ДСФУ «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву». Дві квартири в ньому з’явилися завдяки програмі пільгових довгострокових кредитів молодим сім’ям та одиноким молодим громадянам коштом обласного бюджету (обсяг задіяних кредитів тут становить майже 335 тис. грн) і статутного капіталу Фонду (на кредитування тут виділено 385 тис. грн). 21 квартира зведена за програмою «Доступне житло» (державних 2 млн 67 тис. грн, грошей громадян – понад 7 млн грн). А ще 17 осель збудовано за програмою здешевлення іпотечних кредитів (їхня сума – 4 мн 801 тис. грн).

Між іншим, спорудження доступного для волинян житла – під пильним контролем як уряду, так і виконавчої влади області. Коли віце-прем’єр-міністр України Олександр Вілкул нещодавно був із робочим візитом на Волині, то прямо з борту літака вирушив саме на вул. Федорова. Чому?

– Бо я свого часу теж мешкав у гуртожитку. Тому прекрасно розумію, які емоції переповнюють людей, котрі врешті дочекалися власного житла, – під час урочистого відкриття новобудови зазначив Олександр Вілкул. – Новосели на вулиці Федорова стали невеликою частинкою серед тих семи тисяч українських родин, які з 2010 року скористалися державною програмою «Доступне житло». І це тільки початок. Бо ми замахнулися на такі амбітні показники, як шість тисяч квартир щороку! Гроші є. Фінансування плануємо збільшувати. Це ж не тільки вирішення житлового питання. Ні для кого не секрет: одне робоче місце на будівництві означає п’ять робочих місць у суміжних галузях! Тобто фінансування житла – це потужне капіталовкладення в економіку цілої держави!

На підтвердження Руслан Вайман зазначає:

– Кожен із тих, хто вже придбав житло в «ЛДБК», переконався: перспектива існує! Вона – у тих державних програмах, завдяки котрим квартири ось у цих новобудовах отримали лікарі, педагоги, державні службовці, журналісти. За сприяння Президента, уряду, облдержадміністрації та міської ради сім’ї із середнім рівнем доходів уже отримали доступне житло.

У чому ж полягають умови, що дозволяють дороговартісну квартиру придбати людям навіть не заможним?

– Луцький домобудівельний комбінат працює за двома напрямками. Із 2010 року ми реалізовуємо програму, яка передбачає: 30 відсотків від вартості квартири сплачує держава, а 70 відсотків – людина. З минулого року до цієї додалася ще одна програма: людина відразу сплачує четверту частину вартості житла, а решту суми бере в банку у кредит, який повертатиме протягом наступних 15-ти років. Цей кредит видається банком під 16 відсотків річних. Але з них сім’я платить лише 3 відсотки, а ще 13 бере на себе держава, – пояснює Руслан Вайман.

Аби з перших уст дізнатися, чи справді все так, як розповідають будівельники, зустрічаємося з родинами, котрі вже зважилися на участь у державній програмі «Доступне житло» 30/70.

Серед таких – сім’я Демкових із Луцька. Як повідали Надія та Сергій, до недавнього часу вони разом із двома дітьми проживали в однокімнатній квартирі. На вул. Федорова, де саме тривало будівництво 9-поверхівок, побачили стенд із написом «Доступне житло від ЛДБК» і за номерами телефонів, вказаними на вивісці, вирішили дізнатися, наскільки воно доступне для їхньої родини.

– Спершу ми звернулися до представників «Фонду сприяння молодіжному житловому будівництву», приміщення якого розташоване неподалік, на вулиці Конякіна, – пригадує глава сім’ї Сергій. – Там дізналися умови придбання оселі. Зрозуміли: приставши на таку пропозицію, нічим не ризикуємо. Після того стали в міській раді на чергу як сім’я, котра потребує поліпшення житлових умов. А далі буквально протягом тижня вже укладали угоду з «Луцьким домобудівельним комбінатом» і Фондом про купівлю двокімнатної оселі за так званою програмою «30 на 70».

– Чому так швидко? Бо ті будинки й ті помешкання, які ми побачили на вулиці Федорова, цілком нам підійшли, – долучається до розмови дружина Надія. – Наш син Віталик – школяр, а фактично за пару метрів від будинку – гімназія №21. Маленька Анастасія ходить у садочок – поруч декілька дошкільних навчальних закладів. Тож стару однокімнатну квартиру ми продали, завершуємо ремонт у новій та у вересні плануємо переїхати.

Причому, зауважте, учасником програми «30 на 70» можуть стати не лише молоді сім’ї. А наскільки її умови вигідні, говорять цифри: лише цього року в будинку від «ЛДБК» по вул. Ветеранів (р-н «ТамТам») завдяки програмам реалізовано 17 квартир. Хоча сам дім здадуть в експлуатацію тільки в грудні.

Ще одна родина – Олег, Юлія та Софійка Караїми – стали новоселами завдяки програмі пільгового іпотечного кредитування. Бо сплатити відразу 70% вартості квартири для молодого подружжя виявилося не по кишені.

– Я за фахом юрист, однак зараз перебуваю в декретній відпустці. Чоловік – лікар-стоматолог, але працює не так давно, аби встигнути заробити на нову оселю. Тож доки мешкали разом із моїми батьками, темою номер один було для нас житлове питання, – провадить пані Юлія. – Якось у розмові з друзями почули, що вони знайшли вихід із ситуації: придбали в «ЛДБК» помешкання завдяки іпотечному кредитуванню. Ми послухали, потім деталі розпитали у представників фірми-забудовника, умови кредитування підійшли, й у січні вже отримали ключі від двокімнатної квартири.

– Побоювання, звісно, були. Адже кредит – це немала сума, яку треба зуміти заробити. Та й проценти за позику треба щорічно вносити. Однак порадившись із батьками, запитавши у знайомих, котрі вже випробували дієвість аналогічної програми, вирішили й собі нею скористатися.

Хоча програма «Доступне житло» і так весь час розширює напрямки роботи, удосконалює принципи співпраці, робить гнучким підхід до кожного клієнта, проте межі вдосконалення нема, переконаний директор «ЛДБК». 

Серед вагомих пунктів, які суттєво покращать програму, на думку Руслана Ваймана, – зміна умов погашення процентних ставок за кредит. Нині угоду про згаданих 16% річних банк укладає з людиною, котра згодом отримує від держави компенсаційних 13% (тобто сім’ї лишається сплатити банку лише 3% за кредит плюс тіло позики). Проте багато громадян побоюються того, що державні виплати можуть бути затримані. Саме тому необхідно розробити окремий механізм компенсації відсотків на рівні держава – банк. 

– Хоча, – наголошує Руслан Вайман, – за весь час реалізації програми іпотечного кредитування (а це, вважайте, півтора року) держава справно переводила кошти на рахунки наших клієнтів. Тобто – жодного зриву.

До речі, Олександр Вілкул під час свого візиту до новоселів на вул. Федорова теж наголошував: компенсаційні 13% – це захищена стаття Державного бюджету і хай там що – фінансування не припинятиметься. Як доказ – нинішнього року виділено 300 млн. грн із державної казни.

– Оскільки перший внесок за квартиру, – продовжує керівник ЛДБК,– має становити 25 відсотків від вартості оселі, а для багатьох сімей і така сума надто велика, ми звернулися до Кабінету Міністрів із пропозицією: дозволити приватним фірмам чи державним підприємствам замість працівника робити перший внесок за квартиру, натомість фірмі надати взамін податкові пільги на суму, котру керівник перерахує на придбання оселі. Це і для підприємства не накладно, і фахівець отримає стимул для ще кращої роботи.

Отож, Луцький домобудівельний комбінат не боїться вносити пропозиції з покращення житлових програм. Адже це потрібно не лише будівельникам. Це необхідно кожній маленькій родині і нашій державі загалом.