Луцький район славний тим, що його люди постійно піклуються про обездолених діток: усиновлюють, беруть у прийомні сім’ї, створюють будинки сімейного типу. А тим, кому все-таки не пощастило знайти нову родину, районні рада та держадміністрація допомагають навіть із житлом.
Таким чином із подвійною радістю зустрінуть День Незалежності сироти Михайло і Дмитро Науменки із с. Баківці.
Як розповів начальник служби у справах дітей райдержадміністрації Ігор Гусак, мама цих хлопців має розлади психіки. Тож із вересня 2009 р. діти лишилися без батьківського піклування, а нині виховуються у школі-інтернаті смт Головне Любомльського р-ну.
– Мама Дмитра та Михайла веде не найкращий спосіб життя. Трохи підробляє по людях. Має співмешканця. Лише зрідка навідується до синів, – оповідає Ігор Ярославович. – Проте ось уже чотири роки ніхто не забирає хлопчиків у родину навіть на канікули.
Таким чином, 15-річний Михайло та на 3 роки молодший Дмитро опинилися в переліку тих дітей-сиріт, які в Луцькому р-ні потребують житлової підтримки.
– Загалом на кінець минулого року список налічував 12 діток. Брати-Науменки перебували в ньому першими. А тому саме вони й отримали будинок, – продовжує Ігор Гусак.
Кошти під загальноукраїнську програму забезпечення сиріт житлом надійшли до служби у справах дітей Луцької райдержадміністрації ще минулого року: це були гроші, які Луччина виділила з районного бюджету.
– Отримавши в серпні 45 тисяч гривень, ми зібрали голів сільських рад та соціальних працівників і домовилися підшукати оптимальний для Науменків варіант майбутнього житла. Невдовзі пропозиція надійшла із Садівської сільради: там у селі Коршів продавалася хата. Але з хлівом, льохом, 25 сотками землі вона вартувала 51 тисячу гривень. Тож свою лепту у придбання сиротам житла вніс головненський інтернат: завдяки його шістьом тисячам гривень ми таки придбали будинок, – розповідає Ігор Ярославович. – Оформлення документів, щоправда, затягнулося (через перипетії у реєстраційний службі). Однак у липні цього року хлопці врешті стали повноправними власниками хати, землі та надвірних споруд.
Минулого тижня фахівці служби у справах дітей їздили до Коршева, аби на згаданому об’єкті повикорчовувати, покосити, поприбирати. Та й у самій хаті навели лад. І тепер із підведеним газом та електромережами будинок цілком придатний для проживання.
– Поки що брати Науменки лишатимуться під опікою держави. Адже 15-річний Михайло, після закінчення 9-річки вступивши до училища, проживатиме в гуртожитку, доки не досягне повноліття. Та й молодшому Дмитрові ще треба підрости, – пояснює Ігор Гусак. – Але щоби оселя сиротам лишалася в хорошому стані, нею наступних три роки опікуватиметься Садівський сільський голова.
А щоби купівля й ремонт житла сиротам стали хорошою традицією, Луцька райдержадміністрація вже зараз отримала з обласної казни 70 тис. грн і має власних коштів 15 тис.
– У вересні буде уточнення районного бюджету. Тож тоді й вирішимо, скільки коштів є в наявності та що придбати сиротам чи поремонтувати вдасться, – резюмував заступник голови райдержадміністрації Арсен Сидорчук.
Оксана БУБЕНЩИКОВА.