Сьогодні
у с. Будки Маневицького р-ну багато хто займається вирощуванням огірків на
продаж. Селяни переконалися, що, навіть утримуючи невелику теплицю та
реалізовуючи продукцію закупівельникам, можна непогано заробити. Але першим у
Будках заклав огіркову теплицю тоді ще школяр Андрій Мартинюк, на плечах якого
– хворий батько, дві менші сестрички і мама, що ледве тягне на собі важке
сільське життя… Але Андрій і мамі допоміг, і собі давно вже на скутер заробив.
Ідея
збудувати тепличку і спробувати самотужки вирощувати огірки на продаж прийшла в
голову Андрієві, коли він ходив до 7-го класу. Як це робиться, він бачив у селі на Рівненщині,
звідки родом мама. Там огірками тривалий час займалися Андрієві дядьки. У них і
запитав на початках поради:
– Першою
невеличкий парничок у селі мама сама збудувала, коли тільки сюди приїхала, –
додає юнак. – Але не потягнула. Те все
розвалила, бо було трудно самій. Тато ж у нас – інвалід. А я був малий. Тому,
як я підріс, вирішив знов парничок зробити. Так…для себе. Правда, трохи в селі
огірки продавали. А в 9-му класі я вже збудував теплицю на дві сотки. В 10-му ж
– ту, що нині.
Огірковим
бізнесом Андрій займається всерйоз уже кілька років. Нині йому 17. Проблем із
реалізацією, каже він, нема. Оптовик із Маневичів забирає продукцію сам. Адже огірки ростуть не
лише у Будках: у довколишніх селах господарі теж «мають моду» на такі
заробітки.
– Коли
теплиця були тільки в мене, то доводилося самому возити здавати огірки. А
останні роки оптовикам уже вигідно сюди їздити. Різниця в ціні – приблизно
гривня. Якщо здаємо за 2.50, то в райцентрі їх продають уже на гривню дорожче.
Якби нам не було вигідно, то не працювали б… – міркує.
Біля
своїх огірків ходить ретельно. Спочатку треба подбати, де насіння хороше
купити. Взимку висіяти. В березні чи навіть у лютому висадити в теплицю, в
якій, до речі, Андрій облаштував і крапельний полив, і підземний обігрів.
Наробитися є біля чого, одних дров треба – гори! Удобрювати землю стараються
органікою. Не без гордості хлопець показує нам, що вдалося зробити за
вторговані кошти: на подвір’ї добудували літню кухню, навели лад у хаті, та й
на школу, ліки завжди треба кошти. А ще – Андрій збирає гроші, бо хоче
пересісти за кермо власного автомобіля. Це дало б можливість самому
реалізовувати огірки на ринках.
Сам
про себе 17-літній господар багато не розповідає. Скромний… Але земляки
компліментів не шкодують:
– У
нього тато – інвалід дитинства. Мама теж квола: худюсінька, з нирками має
проблеми… Діти самі трудяться. Оцей хлопець карабкається сам: і блоки бити
ходив, і теплицю зробив! Якась колись дівчина матиме собі гарного чоловіка!
Сьогодні
Андрієва теплиця – далеко не єдина в селі, та й не найбільша. Але саме його
сім’я, так би мовити, задала мешканцям Будків тон. На вирощуванні огірків у
парниках тут вже багато хто набив руку: і Микола Мартинюк, і Анатолій Мартинюк,
і Микола Мельник, і Анатолій Лозовик… А от зачинатель справи – хоч і юний, але
досвідчений – теж планує набирати обертів. Шкільні клопоти – позаду, тож можна
всерйоз зайнятися ділом. Поки багато таких 17-річних парубків, як він, ще й не
планують із маминої чи татової шиї злазити і мріють хіба про черговий похід до
розважального закладу, Андрій готується ставити нову теплицю…
Олена
ЛІВІЦЬКА.
Фото автора.