Сьогодні на адресу редакції «Волинської газети» надійшло звернення ось такого змісту:
«Доброго дня, дорога редакціє ! Прошу відгукнутися на моє звернення та допомогти у вирішенні проблеми. Я,Стасюк І.Ю. разом зі своїм чоловіком в п’ятницю 13 вересня 2013р. завітали до ВАТ “Універмаг “Луцьк”, щоб придбати там взуття. З нами був наш домашній улюбленець – песик по кличці Масяня, метис пекінеса та спаніеля. Так як в торгові центри в нас у Луцьку забороняється заходити в середину приміщення з тваринами, ми в 19:06 прив’язали нашу собачку до парапету біля головного входу в ЦУМ. Проте, коли вийшли з приміщення, собаки на місці не було. Після того, як ми звернулися до охорони універмагу, начальник охорони нам повідомив, що, переглядаючи відео, було зафіксовано на камеру, як хлопчик віку приблизно 10-12 років відв’язав песика і повів у невідомому напрямку. А незадовго до цього дві жінки підходили до охорони і цікавилися інформацією про те,чий це песик, на що охорона відповіла, що відповідальності за залишені речі (в тому числі тварин) не несе.
Цього ж вечора ми написали заяву про викрадення в дільничому участку, що знаходиться на пр-ті Волі, 33. Дільничний зобов’язувався написати заяву на ім’я пана директора ВАТ “Універмаг “Луцьк” Віктора Шокало для взяття копії відео з 19:06 до 19:50 та залучити його до даної справи. Так як попереду були вихідні,то справою ніхто не займався і ми особисто шукали тварину, розклеювали оголошення про розшук собаки. Проте в понеділок, 16 вересня, дільничний так і не явився в універмаг для вилучення відео. Тоді я, на правах власниці тварини, звернулася особисто з заявою для надання мені відео з 19:06 до 19:50 за 13.09.2013р. до адміністрації ЦУМу. На що отримала відмову, бо директор Віктор Шокало на даний момент, за словами працівників адміністрації, десь вийшов. Я неодноразово зверталася в “Універмаг”Луцьк”, але директор був постійно чомусь на той момент відсутній. Виникає питання : “А чи він взагалі там буває?”.
Я знаходжуся на 9-му місяці вагітності і, відповідно, для мене не є легко займатися пошуками, проте я не втрачаю віри в те, що моя собака найдеться і докладаю максимум зусиль для цього.
Сьогодні 19.09.2013р. проте дільничний так і не з’являвся в ВАТ “Універмаг “Луцьк”, а працівники адміністрації універмагу, попри всі свої обіцянки перетелефонувати до власників собаки, коли з’явиться директор, так і не зателефонували»
Ілона Стасюк просить редакцію підказати, куди їй звертатися у цій ситуації та як діяти. Жінка не втрачає надії, що собака таки знайдеться.
Можливо, на фоні інших проблем ця комусь і здасться не вартою уваги. «Ну, не автомобіль пропав…» – скажете ви. Але насправді для адміністрації торгового центру, яка традиційно гарно «ні за що ніколи не відповідає», мало б бути важливим кожне звернення клієнта. Тим паче, якщо в того щось зникло. Бо гонору на те, щоб не пускати домашніх тварин усередину закладу, виходить, вистачає, а от щоб подбати про залишених на порозі тварин – ні… Хоча де-де, а тут мали б лише сприяти клієнту, який для універмагу – мов курка, що несе золоті яйця.
Чесно кажучи, цієї неділі на власні очі бачила, як старшого віку чоловік спокійнісінько зайшов у «Сільпо», що в стінах того ж торгового центру, з таксою…
Ми надіслали звернення лучанки у сектор зв’язків з громадськістю управління МВС України у Волинській обл. На що відразу ж отримали запевнення в тому, що лист без уваги не залишать і нададуть компетентну відповідь. Як тільки її отримаємо – опублікуємо.
Тим часом сподіваємося, що допоможе читачці й громадський резонанс. Можливо, хто знає, де ж подівся пес? То – скажіть.
Олена ЛІВІЦЬКА.