Ужгородська
«Говерла», яка за підсумками минулого сезону мала залишити Прем’єр-лігу, але за
дивовижним збігом обставин «воскресла з мертвих», помстилася лучанам за минулі
кривди… І «вирок» виконав екс-лучанин Савіч!
Чемпіонат України. Прем’єр-ліга. 13 тур: «Волинь»
– «Говерла» – 0:1 (арбітр: Віктор
Швецов, Одеса; «Волинь»: Літовченко,
Сімінін, Масло, Шиков, Шіш, Матей (Бікфалві, 46), Скоба (Парцванія, 32), Бабатунде,
Гошкодеря. Шумахер, Матуку (Задерецький, 73); «Говерла»: Надь, Балафас,
Єзерський, Балашов (Лисенко, 69),
Буяльський, Лисицький, Люлька, Леандро,
Кочіш, Нікулае, Савіч (Гармоні, 85); гол: Савіч, 83; попередження:
Шиков, 54, Шумахер, 77, Парцванія, 89 – Нікулае, 57, Балафас, 57, Орос, 87,
Буяльський, 90+6).
Турнір дублерів: «Волинь» – «Говерла» – 3:2
(голи: Щедрий, 50, Коблюк, 56, Нємчанінов, 76 – Ботвинник, 29, Курта, 58).
Невідомо, чи в нього дача на Закарпатті. Чи
теща живе в Ужгороді. Чи кум родом із Мукачевого. Чи ще якась дурня завелася,
проте одесит Віктор Швецов, що 18 жовтня був головним арбітром зустрічі
«Волинь» – «Говерла», зробив усе, щоб гості виграли в Луцьку вперше з 1972
року! Гол гості забили після побаченого
тільки рефері порушення в центрі поля. Закарпатці, не чекаючи свистка, швидко
розіграли атаку правим флангом, і після серії ударів м’яч таки затріпотів за
спиною Літовченка, який і до цієї трагедії, і після неї не раз рятував ворота
від небезпечних атак випускника Луцького педінституту В’ячеслава Грозного.
А що ж наші? До перерви поводилися так, ніби
вперше побачилися на полі після довгої розлуки. По перерві дещо схаменулися, і
прорив Гошкодерів в карний майданчик завершився
падінням нашого півзахисника. Порушення правил було явним, але «хлопець
із Перлини біля моря» пенальті не призначив. Так само він «проковтнув свистка»
і коли буквально впритул бив по воротах Бабатунде: його збили з ніг, але в
останню мить форвард поцілив м’ячем у штангу. Пенальті знову не призначено.
Коли вже рахунок був не на нашу користь, от
тоді лучани згадали, що очки треба збирати на чужій половині. Мінімум двічі
мали забивати, але… Футболісти суперника
чи не після кожного зіткнення качалися по землі, суддя поволі підходив, не
поспіхом діставав із кишеньки жовту картку, потім так само неквапливо ховав її
назад, а далі, наче Нестор-літописець, довго щось записував у блокнотик (чи не
рецепт закарпатського вина, бува?).
Проте, мабуть, десь на небесах хтось таки не
захотів, щоб у Луцьку було свято перемоги. От і не вір після цього прикметам:
грали наші в 13-ому турі, маючи в активі 13 очок. І – програли. Мабуть,
прихильність вищих сил була повністю вичерпана після драматичної гри дублюючих
складів?
Але поразка 0:1 – це добра наука. Заслуговували
мінімум на нічию, могли здобути й 3 очка, та в підсумку – дірка від бублика. Мабуть,
наш «коуч» знову зі складом не вгадав. Та й заміни (крім Бікфалві) лише
послабили команду: навіщо замість Скоби Парцванію випустив, сказати важко. Та й
гол забили після атаки флангом, на який вийшов свіжий Задерецький.
Бо якщо грати з явно слабшим суперником та
боятися загрожувати його воротам, то про який результат можна взагалі міряти? А
коли такі голеадори, як Щедрий, роками «відбувають заслання» в дублюючому
складі, то хіба Шумахер, що рухається «на першій передачі», здатен вирішити
долю матчу самотужки? Тьяго ж не Савіч,
який наприкінці минулого чемпіонату в Ужгороді влучним ударом подарував
«Волині» нічию, потім виявився Віталієві Кварцяному непотрібним, а в п’ятниці
вийшов на поле «Авангарду» в синій футболці і забив переможний для «Говерли»
гол!
І щоб після матчу не казав наставник лучан, серія
власних прорахунків і дістала підтвердження на «Авангарді», небо над яким
плакало густим дощем.
Роман УСТИМЧУК.
На фото: Душан Савіч, який у минулому
чемпіонаті голом у ворота «Говерли» похоронив її надії залишитися в
Прем’єр-лізі, тепер грає у синій футболці ужгородців і забиває цвяха Віталієві
Кварцяному, якому гравець збірної Македонії виявився непотрібним…