Таку думку висловив у інтерв’ю для «Волинської газети» заступник Луцького міського голови Тарас Яковлєв. Мовляв, ті зміни, які запроваджуються з подачі владі – введення в дію системи МАК чи оснащення маршруток GPS-навігаторами, в результаті дають ефект.
Щоправда, розмовляли з Тарасом Володимировичем не лише про луцьке транспортне питання, а й про проектну та міжнародну діяльність виконавчих органів влади обласного центру. Тему зачепили, бо за написанням і просуванням проектів стоять реальні гроші, котрі можна вкласти у місто, наприклад, у реконструкцію Луцького зоопарку. Одначе про все – по черзі.
– Тарасе Володимировичу, нещодавно ви побували в Грузії. З чим пов’язана необхідність такого відрядження?
– То був візит, приурочений відзначенню Дня міста Горі, котре є містом-партнером Луцька. Хочу наголосити, що дружба на рівні двох населених пунктів має тривалу історію, котра стартувала у 2008 році. Тож із Луцька до Горі поїхала делегація, яку мені й випало очолити. Це – традиційний вітальний візит.
– Щойно ви стали до роботи на посаді заступника Луцького міського голови, як зауважили: менше працюватимете у царині міжнародної діяльності…
– Було таке.
– Чому зробили таку заяву? І, здається, на практиці склалося трохи не так…
– Та заява була риторичною. Міський голова Микола Романюк, ставлячи чіткі завдання, перш за все вимагав навести лад у питаннях транспорту, працювати задля наповнення міського бюджету в частині продажу чи оренди об’єктів нерухомого майна комунальної власності. Дійсно, на той момент і сьогодні міжнародна співпраця розвивається досить добре в плані залучення коштів за рахунок міжнародних грантів. Але нехтувати чи менше звертати уваги на цей напрямок роботи, звичайно, не можливо. Напрацювання мають бути постійно, а досягнення не зменшуватися. Результат же дійсно хороший.
– Розкажіть детальніше.
– Станом на сьогоднішній день у роботі – низка міжнародних проектів, які реалізовуємо у 2013 році й будемо втілювати в життя і 2014-го. Кілька – в рамках співпраці польського, білоруського і українського прикордоння. Мову веду про п’ять проектів, із яких чотири реалізовує Луцька міська рада на загальну суму один мільйон 800 тисяч євро. То – достатньо велика сума й усі ці кошти будуть освоєні у Луцьку. Що ж до проектів… Перший – «Безпечне життя людей та безпритульних тварин». Він невеличкий, м’який. Кошторис – 17 тисяч євро.
– Цей проект передбачає реконструкцію вже діючого собачого притулку?
– Саме так. У рамках цього проекту заплановано й загалом уже реалізовується низка завдань, зокрема – паспортизація безпритульних тварин, а також створення інформаційного продукту, за допомогою якого й здійснюватиметься облікування. Окрім того, буде придбано необхідну для цього комп’ютерну техніку та розроблено проектно-кошторисну документацію щодо реконструкції приміщення притулку. Сьогодні додатково залучаємо кошти субвенції з Державного бюджету саме на реконструкцію. Але ця справа проекту вже не стосується. Наступний – «Покращення надання адміністративних послуг». Мова йде про так званий ЦНАП. Кошторис для Луцька – 200 тридцять тисяч євро. Передбачено проведення навчань для працівників цієї структури, покращення інфраструктури та придбання обладнання. Третій називається «Спільна мережа співпраці у сфері культури». Як на мене, це дуже цікавий проект. Бюджет – 98 тисяч євро. Передбачено проведення консультацій польськими партнерами, нарад і семінарів, а також придбання двадцяти виставкових наметів. Їх куплять наприкінці року. Окрім того, буде проведено фестиваль «Арт-територія». Захід відбудеться у липні наступного року.
– Луцький зоопарк також реконструюватимемо за європейські гроші?
– Цей проект – на слуху. Про нього багато говорять. І не дарма, бо вперше в історії міста реалізовуватиметься настільки масштабний інфраструктурний проект. Щодо коштів. Бюджет – два мільйони 580 тисяч євро. З них мільйон 360 тисяч – це гроші, які й будуть спрямовані безпосередньо на реконструкцію зоопарку. Певно, всім уже відомо, але знову наголошу на основних заходах. Що ж заплановано? Збудують містечко для левів та для ведмедів. А також буде здійснено повну заміну всіх інженерних комунікацій, облаштують доріжки, опалення.
– Коли цей проект репрезентували, то архітектори одразу наголошували: аби реалізувати все задумане, грантових грошей не вистачить. На що розраховуєте?
– Звичайно, над цим працюємо. На жаль, зараз немає можливості написати ще один проект, бо відповідні конкурси ще не оголошено. Вони стартуватимуть із 2015 року. Дійсно, не зважаючи на чималі суми фінансування, їх вистачить лише на частину запланованих робіт. Аби повністю відновити зоопарк, потрібно немало грошей. Для початку реалізуємо першу чергу робіт. Підрядник виконає всі умови.
– Уже даєте стовідсоткову гарантію, що проблем із підприємством-підрядником не буде?
– Однозначно. Даю стовідсоткову гарантію, що процедура тендерних закупівель була абсолютно прозорою, а також, що проект буде реалізовано. Ще про один хочу розповісти: його впровадять на базі Луцької міської клінічної лікарні. Бюджет – три з половиною мільйони гривень. За ці кошти передбачено придбання обладнання та спеціальних ліжок для людей, котрі отримали опіки й потребують лікування, заплановано також купити спецавтомобілі, аби можна було таких пацієнтів транспортувати.
– Ще одна ініціатива – «Відкрите місто». При цьому Луцьк виступає пілотним містом. Що передбачає цей проект?
– Він дуже цікавий. Його спільно реалізовуємо з Центром політичного аналізу та виборчого консалтингу, а фінансується фондом «Східна Європа». В такий спосіб залучатиметься територіальна громада до вирішення актуальних питань та проблем у місті. Це фактично ще один тип звернень. Сьогодні як це можна зробити? Наприклад, надіслати лист до міської ради або зателефонувати на «гарячу» лінію. «Відкрите місто» передбачає ще й – за допомогою мережі Інтернет. Програмний продукт, розробка якого була профінансована фондом «Східна Європа», дозволяє користувачам розміщувати фото, відеоматеріали, а також дає можливість публічного обговорення для інших користувачів, а також промоніторити, яким чином ця проблема вирішується. Також то перший етап на шляху до створення загальної інформаційної системи Луцька. Думаю, в подальшому цей продукт розвиватимемо і розширюватимемо. Яким чином? По-перше, матимемо можливість розміщувати інформацію про вільні земельні ділянки…
– Тобто в Інтернеті можна буде запросто подивитися, де саме Луцьку є вільна земля?
– Так. А ще – вільні площі комунальної власності. Також – відомості про розташування рекламних носіїв, тобто білбордів і сіті-лайтів. У подальшому можливе об’єднання цієї віртуальної системи із системою МАК. Це – ще одна можливість розвивати у Луцьку інженерно-інформаційні технології.
– Щодо системи МАК, яка дозволяє відслідковувати в Інтернеті рух маршрутних таксі. За допомогою цього ноу-хау вдалося навести лад у системі транспортних перевезень Луцька, адже ще не так давно мешканці міста нарікали: перевізники їздять не за графіком, а як заманеться.
– Транспортна інфраструктура – то живий організм, при цьому – складний. Звичайно, абсолютного ладу й ідеальної ситуації там не буде ніколи. Але, мені здається, ми добилися толку. Так, є багато нарікань на роботу підприємства «Візор», яке забезпечує функціонування системи. У мене до них також вистачає запитань. Але останнє резюме: цей програмний продукт – унікальний, адже дозволяє повністю відслідкувати рух транспортних засобів. Такого ніде немає, мені, приміром, не довелося зустрічати. Багато робочих питань просто відійшли.
– То ще й метод контролю перевізників. Скажіть, чи довелося владі за час роботи системи розривати угоди з перевізниками, бо було зафіксовано порушення?
– Ні. Чому не довелося? Тепер не виникає запитань: хто правий, а хто ні, бо все фіксується. Перевізники змушені виправляти ситуацію. Але, якщо пам’ятаєте, на засіданні виконавчого комітету Луцької міської ради наголошувалося одному з перевізників (не буду називати, хто це), що його робота – незадовільна. Тоді дали термін, аби усунути недоліки. Саме завдяки системі МАК ми можемо впливати на тих, хто надає послуги.
– Віднедавна у луцьких маршрутках працює система сповіщення зупинок. Але не всі транспортні засоби обладнано відповідною технікою. Це – питання часу?
– Звичайно. Міський голова визначив термін – до 15 грудня цього року. Я ж не надто хочу говорити про строки, бо то – складна робота, адже не всі зацікавлені, аби система працювала. Одначе буде зроблено все, аби в маршрутках функціонувало звукове сповіщення зупинок. Мені б хотілося впоратися ще до 15 грудня. У Луцьку курсує 260 маршруток. Вони – щодня виходять у рейс. Усі одразу зупинити, аби встановити систему, не випадає, тому процес відбувається поступово. Плюс – людський фактор. Аби переконати перевізників у необхідності встановлення системи звукового сповіщення, також потрібен час. Часто буваю в інших містах і зазначу, що в Луцьку зроблено помітний крок щодо транспорту. Дуже мало населених пунктів можуть похвалитися наявністю у громадському транспорті GPS-навігації, системою озвучення зупинок. У багатьох містах ще курсують старі переобладнані «Мерседеси», котрих у Луцьку немає з 2006 року. Тому знову наголошую: система пасажирських перевезень у обласному центрі Волині – на дуже високому рівні.
Розмовляла Світлана ГОЛОВАЧУК.