У медіа-просторі Волині цими днями розгорнулася жвава дискусія щодо перспектив дострокового звільнення з неволі екс-прем’єр-міністра України Юлії Тимошенко. Щоправда, на відміну від десятків тисяч інших засуджених, покарання Юлія Володимирівна відбуває доволі своєрідно: в ізольованій палаті Харківської залізничної лікарні.
Що ж може стати перешкодою рішення про дозвіл на лікування «леді Ю» в Німеччині, на чому так наполегливо настоює місія ЄС Кокса-Квасьнєвського?
Депутат облради від Партії регіонів Андрій Мельник на сайті «ВолиньПосту» наводить такий аргумент:
«Як відомо, Міністерство доходів і зборів України почало судовий процес у США та Швейцарії для захисту державних інтересів у справі про розкрадання 200 мільйонів доларів США, в якому підозрюються екс-прем’єри Юлія Тимошенко і Павло Лазаренко.
За інформацією Lawrence Graham, міжнародної юридичної фірми, якій Міндоходів доручило представляти його інтереси в майбутніх судових процесах у низці країн світу, незаконні дії осіб, підозрюваних в розтраті, були в минулому предметом кримінальних розслідувань або судових розглядів у США, Швейцарії та Україні. На процесі Павла Лазаренка ім’я Тимошенко вперше потрапило в поле зору федеральних прокурорів США, які констатували, що вона була одним з вигодонабувачів ЄЕСУ в той період, коли Лазаренко обіймав пост прем’єр-міністра. Саме від неї нелегальні кошти надходили на рахунки.
У результаті судового розгляду Павла Лазаренка визнали винним у відмиванні грошей, корупції і шахрайстві. Його засудили у 2006 році до 9 років ув’язнення у федеральній тюрмі США й оштрафували на 10 мільйонів доларів. Після судового вироку понад 477 мільйонів доларів були заморожені на його банківських рахунках. Якщо Україна відмовиться від клопотання про повернення цих коштів, велика частина їх перейде у розпорядження Департаменту юстиції США. Тому дії Міндоходів повністю відповідають інтересам нашої держави, і в них немає жодної політики.
Також Уряд Миколи Азарова ініціював правові дії проти Тимошенко в Швейцарії, де вона за допомогою одного із місцевих банків відмивала і зберігала незаконно отримані кошти».
А директор луцького педагогічного коледжу Петро Бойчук на сторінках «Сім’ї та дому» доповнює цю аргументацію такими фактами:
«Керівник Інституту медіа-моделювання та політико-економічного аналізу «Перспектива» Євген Черненко переконаний: у Євросоюзі дуже негативно ставляться до тіньових доходів. Якби європейці володіли повною і достовірною інформацією про діяльність Тимошенко під час перебування керівником ЄЕСУ, коли уряд України очолював Павло Лазаренко, цілком імовірно, що їхня позиція в питанні Тимошенко зазнала б істотних змін»…
Відтак, парламент нашої держави та найвище керівництво України опинилися перед непрости вибором. Або проігнорувати чергові звинувачення дуету Лазаренко-Тимошенко, що знову пролунали з боку США і Швейуцарії та дозволити Юлії Володимирівні відбути в Німеччину, або почути від ЄС нові аргументи на користь того, чому слід закривати очі вже не на вибіркове правосуддя, а на звинувачення передових західних демократій у причетності до масового розкрадання коштів та тіньового руху капіталів.
Як кажуть, далі буде…
Наш кор.
На фото Романа УСТИМЧУКА: намети на столичному Хрещатику за звільнення Юлі Тимошенко монтували дарма?