Кооперація на селі
– тема непроста. Найскладніше тут – змогти згуртуватися довкола спільної ідеї,
взаємної користі й одного лідера. Хто знає вдачу волинських (та й не тільки)
селян, той зрозуміє, наскільки це складно… Наразі до кооперації ніхто нікого не
змушує. Однак: поки одні думають, інші гуртуються… Одне з «наймолочніших» сіл
Волині – Четвертня Маневицького р-ну – демонструє приклад.
Ще вчора можна було
писати про те, що гонорові тамтешні селяни – лідери за кількістю надоїв у господарствах населення (четвертнянці тертій
рік поспіль – у трійці першості), лідери за кількістю придбаних із допомогою
держави доїльних апаратів, за використанням можливостей інших дотації та
програм. А сьогодні – вони вже торгують молоком на вулицях обласного центру.
Кажуть, допомогло у справі те, що свій молочний кооператив тут назвали – «Благовіст»
та установчі збори провели на Благовіщення. Можливо… Хоча пощастило Четвертні з
іншим: тут є кому бути генератором ідей. Сільський голова Степанія Підвальна –
зразковий у цьому сенсі керівник. Мистецтвом використати гарну ідею на допомогу
селу вона володіє на відмінно. У справах молочних до неї приєднався ще один
лідер – Олександр Махновець. Селянин, який сам утримує кілька корів, обробляє
чимало поля, який недавно тиснув руку Миколі Азарову з вдячністю за вручений
доїльний апарат, а до того вже давно використовував у господарці придбану
власним коштом таку ж техніку іноземного виробництва…
Справи з кооперацією
у селі йшли не як по маслу. Четвертнянці надіялися переконати переробників (а
тут реалізують молоко переважно на
Рожищенський сирзавод та Дубнівський молокозавод) купувати у кооперативу
охолоджене і якісне молоко за вищою ціною, ніж у населення. Досягнути бажаного
не вдалося. Розчарувалися. Але руки не опустили. Коли отримали від держави
чергову підмогу – холодильну установку, попросили допомогти організувати
торгівлю у Луцьку.
Напередодні 1
листопада керівник кооперативу, той же Олександр Махновець, був далекий від
оптимізму. Навіть із телефонної розмови було очевидно, що дуже сумнівався в
успішності затіяної справи. Тривожило те, що не знайде чоловік достатньої
кількості однодумців у рідному селі (хоча в кооперативі на ту пору було до двох
десятків господарів). Я зателефонувала йому за кілька днів: «Все у нас добре, –
почула. – Люди купують наше молоко і дякують. І я їм вдячний дуже. Мало того:
нам погодили ще дві точки для торгівлі. До кооперативу долучаються нові
господарі. Виїжджаємо щодня. А завтра (за тиждень від початку) віддамо людям
їхні перші гроші!». Літра свіженького охолодженого молока з Четвертні коштує 6
грн. Селянам, що входять до кооперативу, платять по 3 грн (це більше, ніж ціна
від переробників). Хоча…
«Я вам ось що скажу:
щойно побачили, що в нас виходить торгувати, як пішов поголос, ніби
заготівельники готові платити у нашому селі уже по 3. 10 за літру, – каже Олександр
Махновець. – Можна сприймати це і як палки в колеса кооперативу. Але це добре, звичайно.
Тепер нам уже очевидно: всі ці молочні магнати бояться згуртованості селян.
Разом з тим ми відчуваємо неабияку підтримку різних служб і управлінь:
представники керівництва управління АПК та ветмедицини району особисто приїжджають
до нас, цікавляться станом справ, сприяють, чим можуть. За це ми дуже вдячні».
Плани у цих селян –
амбітні. Разом з іншим трьома сільськими радами області Четвертня виграла грант
і виношує ідею придбати за ці кошти – сучасний молоковоз…
Олена ЛІВІЦЬКА.
На фото автора: так
торгують молоком представники кооперативу «Благовіст».
P.S. Сьогодні у
Луцьку – 19 точок реалізації молока. За кожною такою торгівлею – історія
успіху. Лідером у цьому молочному бізнесі є Леонід Борейко із с. Баківці Луцького
р-ну, у господарстві якого – понад 20 корів. Щоранку на вулицях Луцька цього
продавця чекають черги покупців. Залюбки він ділиться досвідом і допомагає
ініціативним селянам, бо теж, як і вже чимало інших селян у різних куточках
Волині, випробував на собі нелегкий шлях до молочної незалежності.