Долаючи
«колгоспні» стереотипи.
До
професії ветеринара у більшості населення, чесно кажучи, дещо «колгоспне»
ставлення. Хоча насправді сучасні молоді фахівці в галузі ветеринарії – це спеціалісти,
на яких існує попит. Але й вимоги теж – відповідні: ветеринар має вміти
працювати з найсучаснішою технікою, орієнтуватися в новітніх технологіях, добре
знати іноземні мови, щоб мати змогу ознайомлюватися з інструкціями та рекомендаціями.
Саме таких людей, підкованих не за «колгоспними» стандартами, а за потребами
галузі, готові брати на роботу керівники провідних сільгосппідприємств та
структур, що пов’язані з продукцією тваринницького походження.
На
запитання про те, чому обрав професію, що не належить до найпопулярніших,
головний ветлікар ТзОВ «Городище» Мар’ян Петришин (учорашній випускник Львівського
національного університету ім. С. Гжицького) відповідає, цитуючи класиків:
«Лікар лікує людей, а ветлікар – людство», хоча насправді має простіше
пояснення – дуже любить тварин. Але цього – мало. То добре відомо роботодавцям.
Попри це, робоче місце молодим фахівцям пропонують не завжди охоче. Бо є тут і частка
ризику, і відповідальності. Керівник ТзОВ «Городище» (Луцький р-н) Анатолій
Никонюк уміє знаходити золоту середину між досвідом і молодістю у кадровій
політиці. На його підприємстві трудиться чимало молодих фахівців: переймають у
старших досвід, у відповідь діляться з ними набутими у вузах сучасними знаннями
і вміннями. Це нині Мар’ян Петришин – головний ветлікар підприємства, а його
дружина Юлія – фельдшер-ветеринар (до слова, зустріли один одного в
університеті, де й закрутили справжній студентський роман). А «вчора» – вони
були учасниками однієї з нарад у стінах облдержадміністрації за участі
роботодавців-аграріїв та випускників ветуніверситету. Анатолій Никонюк у таких
справах – не голослівний: познайомився з подружжям, запросив на співбесіду, а
згодом – запропонував сім’ї …переїхати в Городище, де на них чекали робочі
місця, зарплата і житло.
Півроку
подружжя Петришиних трудиться на підприємстві. На їхніх плечах відповідальність
за понад 2,5 тис. голів худоби, з яких 1020 голів дійного стада. Про те, що у
травні доля звела їх з Анатолієм Никонюком, не шкодують. Навпаки – щиро дякують
не тільки за працевлаштування, не тільки за дім, а й за моральну підтримку!
Олена
ЛІВІЦЬКА.