Сьогодні для Андрія Козюри,
депутата Луцької міської ради, – період відносного спокою. Ситуація з
будівництвом ТЦ «Буратіно» поволі себе вичерпала й про неї вже не говорять у
жодному контексті. Не згадують і про підпал авто, яким їздив Андрій Григорович.
Причому – ні охочі до сенсацій, ні правоохоронці. Вирішилося навіть політичне
питання: пан Козюра сів у потяг ВО «Батьківщини», приєднавшись до її фракції у
Луцькій міській раді, одначе партійного квитка до кишені класти не став.
Зрештою, чи дасть позитивний результат ця гра у півсили, покаже час. Хоча
зміною політичного кашкета нині нікого не здивуєш. Цілком імовірно: далі,
ближче до виборів, буде ще цікавіше.
Що помітно нині: пан Козюра
інакше сприймає вагу мандата, аніж упродовж минулої каденції. Мова – не про
розчарування, радше – про інше: вивітрилися залишки юнацького максималізму,
дається взнаки досвід від адвокатської діяльності й житейський досвід узагалі.
Інтерв’ю записали у перерві
пленарного засідання сесії Луцької міської ради, тобто працювати довелося
швидко й без попередньої домовленості.
– Андрію Григоровичу, під
час сесії ви зачепили тему непроведення виплат казначейством і вимагали, аби
керівник цього відомства відзвітував перед депутатами. Зрозуміло, що проблеми
зі здійсненням розрахунків є, хоча представники влади таке категорично
відкидають. Вважаєте, виступ на камеру начальника управління Державного
казначейства у Луцьку змінить ситуацію?
– Заперечувати очевидне, на
мою думку, неправильно. Про факти не сперечаються. Вони й без того – голосні. Під
час сесій, коли депутати запитують, чому не фінансуються певні програми чи не
виконується ремонт доріг, міський голова пояснює затримками в оплаті. Проблеми
є. Про них усі знають і говорять. Можливо, не на камеру, а в кулуарах. Причому
таке – не лише в Луцьку, а й в усій державі. Це – перше. Друге: чи насправді
виступ керівника вирішить ситуацію? Я переконаний: під лежачий камінь вода не
тече. Чи фактично казначеї виконають наші рекомендації? Це вже їхнє питання.
Але ми не можемо стояти осторонь і бездіяти. І третє: з письмової відповіді керівника
головного управління Держказначейства у Волинській області, затримок із оплатою
за бюджетними призначеннями н-е-м-а-є! Оце й викликало моє обурення. Усі
знають, що є проблеми із зарплатами, соціальними виплатами. Чому влітку не
лагодили дороги? Бо не було можливості профінансувати роботи з вини
казначейства.
– Кілька тижнів тому
депутати міської ради пікетували казначейство. Здається, ви також приєдналися
до невеликого мітингу?
– Так. Я був одним із
учасників акції протесту. Ми занесли звернення. Тоді й почув від керівника
установи, що жодних порушень і затримок немає
– Наскільки мені відомо,
начальник головного управління Держказначейства у Волинській області пан
Леміщак із обранцями громади не зустрівся?
– Так. Ми розмовляли з його
заступником. Але відповідь на звернення прийшла саме за підписом пана Леміщака.
– Згодом перший заступник
Анатолій Баранчук розповів журналістам: депутати, котрі мітингували відомство,
зайшовши до його кабінету, не представилися й він змушений був упізнавати тих,
кого показують по телебаченню. Чому ви й решта обранців не повідомили хто є
хто?
– Цікаво… Акція протесту
під стінами казначейства тривала як мінімум півгодини, а тоді лише ми пішли до
кабінету заступника. Безумовно йому доповіли, що відбувається, за чиєї
ініціативи, хто присутній. Окрім того, охоронцеві повідомили, хто саме заходить
на територію відомства. Коли зайшли безпосередньо до кабінету, зазначили: є
такі й такі депутати. Можливо, йому хотілося побачити посвідчення кожного?.. Хоча
ми підписалися персонально під текстом звернення.
– Бачу на лацкані вашого
піджака депутатський значок. Як часто його носите?
– На сесії, офіційні заходи
чи публічні зустрічі, котрі вимагають присутності депутата. Хоча люди впізнають
мене і без нього. Коли відбувалася акція протесту під казначейством, теж був зі
значком (усміхається, – авт.).
– Ваші прогнози на
завершення року: чого очікувати працівникам бюджетної сфери, зважаючи на
реальну ситуацію?
– Власне для того, аби
запитати все це, я й запропонував покликати на сесію представника казначейства.
Нехай розповість наживо, а не у вигляді коментарів, яким є стан справ, дасть
гарантії, що таких проблем не виникне. Інакше – будь ласка, йди з посади або ж
відповідай за власні слова!
– Мітинг під Держказначейством
у Луцьку не був винятком. Того дня відповідні акції проводили представники
«Батьківщини» по всій країні. Як розцінювати присутність безпартійного Андрія
Козюри в центрі подій?
– А я член фракції
«Батьківщина» у Луцькій міській раді! Вже три місяці. Бачте, ви навіть не
помітили, коли я вийшов із «Нашої України»! То була перша і єдина політична
партія, членом якої був.
– Чому вибір зупинили саме на
білосердешних: шукали тепліше місце чи воліли поглибити образ місцевого
опозиціонера?
– Я не скакав від партії до
партії! Що ж до мого рішення приєднатися до фракції «Батьківщина», то необхідно
розуміти, що один у полі не воїн. Я – ініціативний депутат, який ініціює
проекти. Переконаний, що їх можна реалізувати на благо громади. Тому
присутність у фракції просто пояснити: по-перше, я поділяю погляди, статут та
цілі «Батьківщини», по-друге, сподіваюся, що робота фракції зі мною у складі
буде більш продуктивною.
– Ну, а я к же бути з
партквитком? Погляди, статут та цілі поділяєте…
– Час покаже.
– Ближче до виборів?
– Буде видно (сміється, –
авт.).
– Сьогодні стали би на
захист Юлії Тимошенко, але не на словах, а на ділі?
– Під Качанівську колонію
поїхав би. Не як член партії! А як небайдужий громадянин. Хоча сумніваюся, що
такі виступи під колонією насправді допоможуть Юлії Володимирівні. На мою
думку, основні чинники – представники європейських інстанцій в Україні і,
відповідно, глава держави. Вони сьогодні вирішують, як бути з підписанням Угоди
про асоціацію між Україною та ЄС.
– Серед українців побутує
думка, що перебування пані Тимошенко за ґратами особливо не засмучує
представників опозиції. Як опозиціонер що скажете з цього приводу?
– Я не можу коментувати
поведінку й думки колег із фракції чи партії, але… У мене складається враження,
що іноді насправді так і є. Скажу, що Юлія Тимошенко на сьогодні – реальний
кандидат на пост Президента України. І якщо вона матиме можливість
балотуватися, то її шанси більші, аніж в усіх інших лідерів опозиції.
– Здається, ми надто
захопилися політикою… Йдучи на вибори, ви, Андрію Григоровичу, обіцяли тримати
під особистим контролем благоустрій. Одначе, якщо в серці міста та у великих
спальних мікрорайонах чистіше, то цього не можна сказати про окраїни. Чому так?
– Перш ніж критикувати,
кожен повинен розуміти, що аналогічних проблем багато. Про що я? Всюди є ями на
дорозі, але в одному місці вони – по коліно, а в іншому – просто неідеальне
покриття. Окрім того, слід розрізняти приватний будинок і багатоповерхівку, де
проживає не один, не два, не п’ятеро, а кілька сотень. Переконаний: до питань
благоустрою потрібно підходити комплексно і системно. Має бути програма, де
чітко прописано, де ті ж дворові території перебувають у найгіршому стані. Де
найбільше населення, там і освітлювати вулиці…
– Тобто там, де
найчисельніший електорат?
– Безумовно. Будьмо
реалістами, насправді воно так. Але не можна на це нарікати, бо є поняття
вирішення індивідуальної проблеми і колективної. Зрозуміло, що інтереси більшої
кількості людей важливіші.
– Свого часу ви були одним
з ініціаторів створення тимчасової депутатської комісії, котра перевіряла
роботу КП «Луцький зоопарк». Сьогодні зоопарком керує інша людина й підходи до
справи, як на мене, змінилися. Ви задоволені результатом?
– Не можу сказати: на 100%
задоволений результатом. Але ми спробували дати підприємству шанс на життя й
хотіли, аби вони почули побажання депутатів, аби зоопарк у Луцьку був кращим.
Ви знаєте, що місто виграло проект, який передбачає серйозну реконструкцію. Це
вже плюс. Так, змінилося керівництво. І ми не чуємо більше нарікань, що немає
чим годувати тварин чи відсутні кошти на зарплату. Справляються. Та й курчат
восени рахують. Прозвітує новий керівник, тоді можна буде говорити про
ефективність роботи.
– А де були депутати,
зокрема члени комісії, коли «захисники» тварин конфісковували із зоопарку
ведмежа Настю та робили спроби забрати ще й дорослу ведмедицю Машу, а це –
майно громади?
– Перше: комісію створили
пізніше, аніж стало відомо про інциденти. Можливо, то й стало підставою до
зміни керівництва комунального підприємства. Про всі нюанси конфіскації тварини
я дізнався постфактум. Але не можу сказати, що ми це питання оминули. Звичайно,
це – ганебно.
– Ви – автор правил
утримання домашніх тварин у Луцьк. З огляду на це, як розцінюєте ідею
реєстрації хатніх тварин і нарахування на них податку? Чи стане то реальним
важелем впливу на горе-власників чотирилапих та умови співіснування людини і
тварини в місті?
– Вважаю: тварини, яких
утримують лучани, повинні бути зареєстровані. Інакше з собачими болячками та
загалом із проблемою ми не впораємося. Правила благоустрою і закон передбачають
покладання відповідальностіь на власників домашніх улюбленців. Коли ж відсутня
реєстрація, неможливо проконтролювати, коли тварина отримала щеплення. Тому
кожен свідомо має до цього ставитися. Щодо податків, то слід розуміти: закон
про місцеве самоврядування стягнення такого збору передбачає. Інша справа: яким
він має бути? Як на мене – формальним. Але його має вистачати, аби, як мінімум,
комунальники могли прибирати собачі екскременти, оскільки власники цього не
роблять. Дуже просто випустити пса погуляти в парк чи на дворову територію. У
Європі все інакше.
– Так: там облаштовано
місця для вигулу собак…
– Є. Але там власник бере
пакет і прибирає. А у нас на слушне зауваження отримуєш… пораду, куди тобі йти.
Окрім того, що є правила, мусить бути й відповідальність.
– На початку 2013-го згорів
автомобіль, яким ви користувалися. Тоді говорили про підпал. Що відомо
сьогодні?
– Я можу сказати так:
напевне всім усе зрозуміло, хто був замовником, а хто виконавцем усіх
інцидентів із підпалами. Це – перше. Друге: ті події не роблять честі нашим
правоохоронцям, бо, переконаний, їм усе відомо, але вони бездіють. То – на
їхній совісті. Я ж цю ситуацію відпустив. Тикати когось носом – не в моїх
правилах. Аби справедливість торжествувала, всі деталі повідомив. Але віз і
нині там. Очевидно, правоохоронці зацікавлені, щоби ці справи не були розкриті
й не набули публічної ваги.
– Сьогодні яким авто їздить
Андрій Козюра?
– Пересуваюсь на – «КІА».
Малогабаритне авто, об’ємом 1,6 літра.
Розмовляла Світлана
ГОЛОВАЧУК.