«Цього року ялинка найкраща!» – кажуть лучани, котрих зустрічаємо на
головному майдані міста першого дня після мейк-апу головної красуні, точніше –
одразу трьох в обласному центрі Волині.
Чим так здивували «три дівиці» під вікнами собору й театру? Бо вбралися
вони не лише у традиційні гірлянди та іграшки, а й у символіку Євросоюзу.
Працівники КП «Луцьксвітло», які уже багато літ одягають і роздягають цих
вічнозелених красунь, посміхаються, коментуючи такий факт. Мовляв, а що – не
подобається?
Якщо серйозно, то ще напередодні старту робіт таку особливу композицію пообіцяв
Луцький міський голова Микола Романюк, котрий поділився планами із
користувачами «Фейсбука»: «У Луцьку буде новорічно-різдвяна ялинка, прикрашена
символікою України та Євросоюзу». Крім того, Микола Ярославович сказав, що
участь у цьому зможуть взяти учасники луцького Євромайдану. Тож процес
прикрашання головних красунь міста до зустрічі нового 2014-го, очевидно, ще не
завершився.
Але він цікаво розпочинався. Професійні прикрашальники стараються (до речі,
серед них – жодної жінки! І це правильно – вони й удома на прикрашаються). З
журналістами спілкуються радо. Водій Василь зі смачним прізвищем Борщ каже, що
ось уже майже чотири років возить туди-сюди ялинкові вбрання. Він і допомагає
чіпляти іграшки. Поряд на великому ящику сидить студент Ігор, слухає нашу з
Василем розмову і загадково всміхається. Очі не підводить, бо у нього важливе завдання
– прикручувати дротики, якими й чіплятимуть ті кольорові «бомби» до хвої. Правда,
надає цінну інформацію: загалом іграшок на ялинках – з півтисячі. «До отого
хлопця йдіть», – люб’язно посилає, коли починаю ставити одне за одним запитання
про те, як, що і скільки. Мовляв, моя хата скраю, я тільки так – що скажуть.
Олександр – електромонтер 3-го розряду, він уже не відкараскається. Хоча
чоловік і не намагався. Розмовляємо.
– Я вже десь три роки ялинки прикрашаю. Нічого особливого, в принципі.
Робота – як робота, тільки холодно. Причіплювати іграшки не важко, але руки
мерзнуть. Добре, що цього року не так морозно. Ну і хвоя колеться, а рукавиці
не вдягнеш, – із делікатністю панянки зауважує.
Олександр також розповів що гірлянд тут багатенько. 18-20 штук – 15-метрові
(поздовжні), ще 8 – по метрів 25. Вони – нові, кажуть хлопці. Коли вже будуть на
ялинці, ввечері засяють. Цього року особливо гарно.
– Віталік мене звати, – відповідає ще один прикрашальник на моє люб’язне
«Ви хто?».
Посміхаюся, мовляв, добре. У Віталіка прізвище – Горошко. Він електронник,
може керувати процесом миготіння ялинки. Розповідає, що цього року у них
з’явився новий прилад, за допомогою якого красуні сяятимуть особливо чарівно. Ілюмінації
підключатимуть, як завжди, пультом.
На майдані – майже пусто, що геть не звично для цих днів. Лише у наметах –
по кілька молодих людей. І Тузик чи Шарик, словом, бездомний собака нарікає на
своє життя. Його шкодують небайдужі перехожі, а ще підходять і кидають в урну
гроші для потреб євромайданівців.
А от молоді люди – Любава та Роман – переживають. Мовляв, не до свята.
Багато людей, за їхніми словами, проти прикрашання ялинки, коли в країні таке
діється, але чимало радіють. Вони ж ні, бо ж от зараз судитимуть їхнього
товариша й однодумця за активну громадянську позицію. Втішаю, як можу, хоча
дійсно боляче таке чути. А ще запевняю, мовляв, то ж для діток наших стараються:
вони хочуть Європу чи й просто казку вже цього року. Тому рано чи пізно, але
свято на нашій європейській вулиці посеред Театрального майдану таки прийде!
Світлана ДУМСЬКА.
Фото автора та Юрія ЯКОВЮКА.
