28 листопада 2013
р. у м. Києві відбулася подія, яка на той момент здавалася блюзнірською і
провокаційною, а зараз – нікчемною і трагікомічною. Проте її продовження стало
ще жалюгіднішим та сумним: столичні чиновники замість пояснень роблять ставку
на якісь акти…
Отже, «Волинська
газета» (№49 (941) від 5 грудня 2013 р.) в інформаційно-аналітичному додатку
«Західний вектор» уже надрукувала статтю під заголовком «П’ята колона в ролі
похоронної команди», де коротко розповідалося про блюзнірство окремих
активістів «Слов’янського братства». Доки Президент Янукович на саміті у
Вільнюсі зустрічався з главами держав ЄС, у Києві відбувалися дивні речі. Одягнувши
на обличчя носіїв траурних вінків маски, а на труноносців – бутафорські костюми
електрика, міліціонера, газозварювальника і санітара, вождь «публічного
поховання» проекту Угоди про асоціацію Україна-ЄС Володимир Рогов під захистом
правоохоронців привів соратників до адмінспоруди Представництва ЄС у Києві. Там
«активісти громадськості» провели короткий мітинг, а потім розійшлися,
залишивши на бруківці і домовину, і вінки.
В принципі, кожен у
демократичній країні має право на свободу волевиявлення та проведення мирних
акцій. Проте в цій історії було одне, та суттєве «але»: серед траурних вінків
один містив напис: «Від Волинської області»!
Оскільки ні місяць
тому, ні зараз не було інформації, щоби хоч якась громадська чи політична
організація Волині (не кажучи вже про органи влади різних рівнів, серед яких
обласна рада у листопаді навіть ухвалила звернення про необхідність підписання
усіх вільнюських документів!) делегувала своїх представників для участі від
імені нашої області в «похованні проекту Угоди про асоціацію з Євросоюзом», ми
вирішили поцікавитися в керівництва столиці, чому це все взагалі відбулося.
Правда, надіславши
офіційні звернення на адресу голови Київської міськдержадміністрації Олександра
Попова та секретаря Київської міської ради – заступника Київського міського
голови Галини Гереги, буквально в перших числах грудня зрозуміли: столичним
«градоначальникам» – не до переписки з «Волинською газети». Бо після силового
розгону учасників мирної акції протесту на майдані Незалежності обурений
Євромайдан зайняв адмінспоруду, де зазвичай працювала виконавча та
представницька влади Києва. А коли Президент Віктор Янукович узагалі
відсторонив Олександра Попова від виконання службових обов’язків за причетність
градоначальника до організації побиття мирних громадян, сумніви в адекватній
реакції столичної влади на пріснопам’ятний «похорон» лише зросли…
Та ось із Києва
надійшов довгожданий конверт. Щоправда, ознайомившись із його вмістом, стало
зрозуміло: у столичних чиновників – абсолютно своєрідне розуміння стосунків із
мас-медіа та вільне від будь-яких законодавчих норм трактування форми
відповідей на інформаційні запити. Чи випадково це? Сумнівно. Бо коли Київська
міська рада вже не перший рік узагалі живе без всенародно обраного міського
голови, а депутатський корпус ще в червні завершив 5-річний термін повноважень,
то про який конструктивізм та шану до Закону з боку київських можновладців узагалі
можна говорити?
Що ж ми запитували у
зверненні до Галини Гереги?
Нічого особливого:
«На підставі Закону
Україну «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», Закону
України «Про інформацію», Закону України «Про доступ до публічної інформації»
просимо повідомити:
1. Хто звертався з
заявою про дозвіл на проведення акції з поховання в столиці України проекту
Угоди про Асоціацію з ЄС?
2. Хто ухвалив
рішення про дозвіл на її проведення?
3. Хто несе
відповідальність за безпідставне розміщення біля Представництва ЄС в Україні
траурного вінка з написом «Від Волинської області»?
4. Чи вносилося Вами
подання до правоохоронних органів столиці щодо притягнення до відповідальності
організаторів та учасників цієї акції за прояв хуліганства чи інше порушення
чинного законодавства?».
Замість дуже
заклопотаної Галини Федорівни відписався керуючий справами Київської міськради
Микола Колесник. Документ настільки унікальний, що потребує повного цитування.
«Відповідно до акта
від 16.12.13 №67 про невідповідність звернення від 29.11.13 №195 запиту на
інформацію, Ваше звернення буде розглянуто в установленому порядку, згідно Інструкції
з діловодства секретаріату Київської міської ради, затвердженої розпорядженням
заступника міського голови – секретаря Київської міської ради від 17.09.12 №49
зі змінами та доповненнями», – пояснив Микола Петрович, приклавши ще й акт, про
який згадував.
В акті ж, підписаному
відповідальним за запити на інформацію Потьомкіним О. М., начальником
управління по роботі з кореспонденцією та контролю Ходашовою С. О. і
начальником відділу правової експертизи проектів рішень та розпоряджень
управління правового забезпечення Сторчаком В. В. (прізвища та ініціали
написані від руки, тому можуть звучати дещо інакше, ніж надруковано, – авт.),
йдеться, що затверджена 17 вересня 2012 р. Галиною Герегою інструкція з
діловодства повністю відповідає Постанові КМУ від 30 листопада 2011 р. №242.
Окрім цього, звернення «Волинської газети» «не відповідає вимогам запиту на
інформацію відповідно по пункту 1 статті 1 Закону України «Про доступ до
публічної інформації» зі змінами та доповненнями, внесеними від 17.05.12
№4711-VI». Тому «звернення буде розглянуте в установленому порядку».
Відтак чиновники з
Київської міськради замість того, щоби по суті відповісти, як на їхній території
невстановлені особи розгулюють містом із трунами в руках і траурними вінками нібито
від імені всіх областей України (зокрема й Волині), намагаються справити
враження, буцімто їхня Галина Федорівна така заклопотана, що не здатна пояснити
елементарні речі.
За таких обставин
довелося звертатися до прокурора м. Києва Миколи Бескишкого, адже в столичному
органі місцевого самоврядування, котрий уже втратив власну адмінспоруду й
безрезультатно намагається провести сесійні засідання в інших приміщеннях,
схоже, придумали нову форму не тільки спілкування з громадськістю віч-на-віч,
але й уникнення від відповідей на письмові запитання…
Роман УСТИМЧУК.
На фото «Незалежного
бюро новин» і автора: «траурна процесія» активістів «Слов’янської гвардії» несе
вулицями Києва труну з угодою про євроасоціацію і вінки, серед яких один і від
імені Волинської області; споруда на Хрещатику, де працювали столична
міськдержадміністрації і міськрада; сучасний вигляд київських «коридорів
влади», де живуть євромайданівці.