З-поміж
інших «містечкових» проблем сміття (а точніше – його вивезення) донедавна було
однією із найбільш докучливих. Бо хай Торчин – і невеличке селище, зате – у
всіх на очах. Усіяні пакетами зі сміттям узбіччя слави Торчину аж ніяк не
додають. Та й як не крути, а оцінюють місцеву громаду буденно – за одежиною.
Кому приємно, коли та одежина – купи відходів?
Відтак
за боротьбу зі сміттям торчинці взялися сумлінно. І, переконують, дещо таки
змогли. А змогли основне: навчити себе, свого брата, кума, сусіда… не просто не
смітити, а – прибирати за собою. Здавалося б – елементарне. Але безліч
волинських прикладів доводять: це якраз те, з чим впоратися товариству
найтяжче.
«Ви
не раз у нас були і могли, напевне, бачити, що ми старалися «боротися зі
сміттям» різними методами. Біда ж не тільки у наявності полігону для відходів.
У нас є сміттєзвалище. Хто порядніший, везе відходи туди. Але тут постає інше
питання: як везе? Хтось скидає бруд в одному місці, хтось – в іншому, а хтось
узагалі за принципом – подалі від себе, то може й не доїхати до сміттєзвалища… Звичайно,
селищна рада має комунальне підприємство, яке опікується питанням вивезення
сміття. Раніше чинила так: просили людей виносити сміття до воріт тоді, коли
вулицею їхав трактор і забирав те все. Однак толку не було.: Трактор зламався,
не виїхав – народ кульки полишав, собаки їх по всій вулиці розтягнули… Словом,
одна «краса», – розповідає Торчинський селищний голова Юрій Кревський.
Утім
допомогли справитися із проблемою, як це не банально, – вибори. Ідея одного з
народних депутатів – надавати в оренду населенню сміттєві баки – на відміну від
багатьох-багатьох інших населених пунктів кількох районів, у Торчині прижилася.
Але не тому, що тут до цього нардепа пройнялися особливими симпатіями (то
навряд), а тому, що зуміли гарний задум використати з толком, підлаштувати
його, так би мовити, під місцеві реалії та під специфічний торчинський гонор.
Юрій
Кревський каже: «Ми пішли далі виборів… Депутати селищної ради на сесії
прийняли рішення розставити ці баки на всіх вулицях Торчина. Однак самі баки,
звичайно, не навчають людей цивілізовано викидати відходи. Зараз у нас 93
смітники. Все акуратно і, головне, за вивезення торчинці палять – чітко. Мало
того – з чотири десятка людей просять селищну раду поставити баки біля своїх
обійсть. Схема цієї роботи – проста. У рамах депутатської програми беремо лише
контейнери і автомобіль, а місцеве комунальне підприємство розраховується за
все, додає до тих видатків утилізацію й тоді виставляє ціну людям. У Торчині
почали з дотаційної ціни. До кінця 2013-го вона становила 80 грн. А в тих
селах, які приєдналися до нашої схеми згодом, вже за бак доведеться платити 140
грн».
Таким
чином у Торчині на кожен сміттєвий бак шукають… клієнта: «Я знаходжу толкову
людину і кажу: будь добрий, візьми собі. Хочеш – сам плати за нього, хочеш –
організуй людей. Є такі смітники, куди викидають відходи лише три сім’ї (і вони
ділять 80 грн на всіх), а є й такі, де – десять родин. Проплати –
стовідсоткові. Без боргів. Бо якщо просто з доброї волі розставити баки і потім
просити платити за вивіз щомісяця, то обов’язково знайдуться такі, хто зігнорує
ці прохання. Тепер торчинці самі стежать за порядком».
Власне,
спрацювало давнє правило: посіяли вчинок – виросла звичка. Звичка не чекати
манни небесної, а за елементарний порядок навчитися відповідати особисто.
Що
цікаво: тепер до чистоти призвичаюються й у селах, що довкола Торчина. Схему
оплати вивезення сміття у торчинців уже запозичили у Шепелі, Хорохорині,
Буянах, Усичах…
Своє
бачення проблеми й у голови Луцької райдержадміністрації Володимира Демчука:
«Чесно кажучи, я з того тільки радію. Особливо, коли проїжджаю через населений
пункт, а там – баки стоять, і біля них, і загалом на вулицях – порядок… З
різних боків можна дивитися на проблему чистоти довкілля, особливо в межах
населених пунктів. Зрештою, яка різниця, кому належить ідея – депутатові,
селищному чи сільському голові чи рядовому мешканцеві? На моє переконання, має
бути ще такий закон, який передбачав би персональну відповідальність жителя
села, селища чи міста за те, куди і яким чином він утилізує відходи. Поки такого
нема, мусимо вчитися жити цивілізовано».
Олена
ЛІВІЦЬКА.
На
фото автора: за кожним сміттєвим баком у Торчині закріпили відповідальних; такі
пейзажі – узбіччя не прикрашають; селищний голова Юрій Кревський.