Таку назву дістав авторський проект молодої фотохудожниці
Марічки Островської (Ковальчук), що експонується у нижньому залі ВОНСХУ. У
справжніх стареньких віконних рамах, навіть у хвірточковому просторі подано «Погляд
на світ». На світлинах – музичний ключ електроопори з проводами, що чекають на
нотки ластівок і горобчиків, вказівник при дорозі з перекресленим написом
населого пункту Угринів, старі фотокартки, тризуб, синьожовтий стяг, чоловік із
віником, три пари рук і дві пари ніг, що «говорять» лиш їм зрозумілою мовою,
діти, що сплять, старенькі батьки, перев’язані рушниками хрести на могилах…
«Грубка, біля якої гріються руки і потріскує вогонь, ціла
купа гілляк, з яких буде змотаний віник, котик і курочка, солодка кутя і
пахучий хліб, пам’ять, яка будить у нас спогад про прожите і цінне…» – декларує
авторка свій творчий маніфест.
Ця виставка для людей і про «людей, які пам’ятають про
рідну традицію». Виставкова колекція молодої фотохудожниці не тільки
оригінальна за змістом, а й високогуманна і благородна за суттю – привертає
увагу до Атлантиди Українства – селянства, його життя, якого не хочуть бачити
ні олігархи, ні вгодовані політики, а ще повертає у дитинство. На цій зупинці Пам’яті
кожен може присісти на розписану фарбами лавку і заболіти болем простих людей.
Сергій ЦЮРИЦЬ.
