Від
рук неповнолітнього волинянина постраждали навіть два міністерства!
Два
засуджених за один місяць – таким став звіт роботи одного з професійно-технічних
ліцеїв Волині. В обох випадках на лаві підсудних опинилися першокурсники.
Перший
зі злочинців – із цілком пристойної родини. Тато заробляв сезонними роботами.
Мама перебувала в декретній відпустці, доглядала меншу дитину.
Але
попри нормальні умови проживання, забезпечення всім необхідним, першокурсник
спокусився на мобільний свого одногрупника.
Як
згодом розповідав міліції, під час уроку математики сусід по парті відволікся й
забув про мобілку, яка лежала на столі:
– Тому я
вирішив пожартувати і тихцем сховав телефона…. А потім біс поплутав…. Нова
мобілка, на дві сім-картки, вартувала до тисячі гривень – завжди про таку
мріяв.
Зникнення
телефона наробило в ліцеї переполоху. Міліція почала брати свідчення у
першокурсників. У результаті крадій перелякався і підкинув річ на підвіконня
туалету. А згодом в усьому зізнався.
«Вибачте
мені. Я більше так не буду», – просив хлопець під час судового слухання.
«Не
карайте суворо. Він усе мені повернув», – казав одногрупник, який заявив у
міліцію.
І
зрештою було вирішено на рік передати
юного злодюгу батькові на перевиховання.
А от іще
одного першокурсника цього ж ліцею перевиховувати будуть не мама з татом. Адже
останніх узагалі позбавлено батьківських прав. Відтак їхній неповнолітній син
отримав статус сироти і жив, як хотів.
А хотів
мати легкі гроші й нічого при цьому не робити. Відтак, у листопаді-грудні скоїв
серію злочинів зі взломами, таємним проникненням і крадіжками. Ще й кого
обікрав!..
…Це була
п’ятниця. Уроки завершилися. Чимало одногрупників роз’їхалися по домівках. А
Сашка ніхто й ніде не чекав. От він і вирішив тугу розвіяти. Десь коло 5-ї
вечора підійшов до приміщення районного споживчого товариства, побачив двері з
написом «Торговий зал» і цеглиною розбив у них скло.
– У
першому кабінеті я побачив сейф. Згодом знайшов ключ до нього (у шухляді
стола). І невловзі вже мав перший улов: 270 гривень та флешку, – відтворював
події Сашко події кількамісячної давнини.
Через
три години підліток уже «шманав» у меблевому магазині, що працював у приміщенні
споживчого товариства. Там злодій розжився на плеєр, зарядку та бінокль, DVD-диск і ніж-метелик. Вартість
«набору детектива» потягнула майже тисячу гривень.
Зважаючи
на те, що крадіжка з проникненням відбулася вкінці робочого тижня, то
оперативного повідомлення правоохоронцям не надійшло.
А раз
так, цілу суботу Сашко відпочивав, а в неділю знову вирушив на кримінальні
промисли.
Першим
об’єктом злодюги стала будівля районного агроуправління. І нюх юного
зловмисника не підвів. Адже у приміщенні розташувалися кабінети не лише
управління.
«Було
вже пізно, година одинадцята-дванадцята ночі. Я взяв більярдний шар і вибив
вікно на першому поверсі. Заліз усередину. В тому кабінеті знайшов у шухляді
стола дві купюри по сто гривень і 12 монет по гривні. далі вийшов на вулицю.
Каменем кинув у вікно на другому поверсі. По трубі виліз у наступний кабінет.
Там знайов три флешки й фотоапарат. Далі вийшов у коридор і, підібравши ключа,
проник у третій кабінет», – викладав підліток хронологію скоєного у районному
відділу Держземагенства, котрому було зхавдано збитків на понад півтори тисячі
гривень.
Азарт і
жадоба підштовхнули ліцеїста не втікати, а продовжувати реалізацію злочинних
намірів. Відтак наступним об’ктом стало районне агроуправління.
За
допомогою металевої викрутки злодій розкрутив у дверях замок і пробрався в
кабінет головного бухгалтера та юрисконсульта управління. А там поживився
банківською карткою, флешками, 100-гривневими купюрами, не погребував 10-ками
та 20-ками.
Завершальним
же пунктом стали кабінети працівників Міністерства регіонального розвитку,
будівництва та ЖКГ і Міністерства охорони природнього навколишнього середовища.
«Там у
шухлядах столів я знайшов купюри по 100 і 200 гривень, флешку, гаманець,
фотоапарат і подарунковий набір: кулькова ручка плюс відкривачка для вина», –
дав свідчення зловмисник.
Усе це
підліток благополучно виніс і вирішив: бути злодюгою не так-то й погано.
З нагоди
вдалих промислів підліток наступного дня купив коньяку. Випив за здоров’я та
удачу і… знову пішов у нічну вилазку. Близько третьох години Сашко вибив
каменем вікно та добрався до «Ринку КООП», що в приміщенні районного сподивчого
товариства. Із прилавків злодій підмітав усе: батарейки, рукавиці, ліхтарики,
гащові балончики й ножі, шинку і шкарпетки, мобілки і сім-картки до них,
заманці, запальнички, рукавиці і навіть одеколон.
Три
години трудився ліцеїст коло базарних прилавків. А о шостій ранку на десерт
собі вибрав будівлю «Укртелекому».
Звечора
випитий коньяк додав сміливості й неповнолітній злодюга шматком плитки вибив вікно
цеху телекомунікаційних послуг. Про це згодом розповів: мовляв, заліз у касовий
апарат (де мали бути 400 гривень), але дістати гроші не зумів.
Коли в
районному суді хлопця запитали, навіщо він уе це скоїв, підліток сказав: хотів
мати кишенькові гроші, дещо собі покупляти. Але замість презентів отримав
вирок.
Ніхто із
шести потерпілих не виамагав суворого покарання. Тим паче, що все викрадене
підліток повернув законним власникам.
«Як суд
вирішить, хай так і буде», – сказали потерпілі та їхні законні представники.
Кримінальний
кодекс України кваліліфікує вчинки ліцеїста як «корисливий умисний тяжкий
злочин» і «повторний корисливий умисний тяжкий злочин». За це судді призначили
неповнолітньму покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки і 2 місяці.
Та оскільки хлопець не притягнувався раніше до кримінальної відповідальності,
розкаявся у вчиненому та просив суворо не карати, то було вирішено звільнити
його від відбуванняч покарання, якщо протягом року і двох місяців підліток не
вчинить нового злочину та перебуватиме під контролем кримінально-виконавчої
інспекції.
Оксана
БУБЕНЩИКОВА.
Фото
автора.