Штурм
облдержадміністрації завершився безкровно, проте події навколо облуправління
МВС закінчилися силовим протистоянням та захопленням… губернатора області
Олександра Башкаленка.
Розбурхані
та розгнівані учасники масових акцій протесту в обласному центрі взялися до
активних дій із самісінького ранку, хоча ще о 9.00 19 лютого на Театральному
майдані було спокійно.
Ранковий
мітинг розпочався молитвою. Настоятель храму ікони Холмської Божої матері УПЦ
Київського патріархату отець Михайло, звертаючись до присутніх, попросив
поводитися мирно, нічого не нищити, бо тільки любов перемагає. Депутат облради
Ігор Гузь також наголошує: «Усім дотримуватись дисципліни! Ніяких погромів! Є авангард,
який знає що робити».
Володимир Пащенко, Ігор Гузь та Володимир Бондар на фоні волинського “Білого дому”
Велелюдна
хода рушає на Київський майдан до будинку обласних органів влади. Дорогою люди
скандують: «Луцьк, вставай!», «Приєднуйся до нас!», «Разом і до кінця!». У
колоні, яка розтягнулася на сотні метрів, багато студентства, літніх і навіть
старших людей. Котрась старенька бабця, опираючись на костур, звертається до
дівчат: «Я вже старенька, піти з вами не можу, але душею я з вами».
З
вікон Луцької гімназії №4 своїми маленькими долоньками махають школярики. Чую,
як одна дівчина розповідає іншій про нічне видіння: «Наснився хлопець моєї мрії!».
Її
подруга натомість каже, що посварилася зі своїм хлопцем, але першою зробити
крок до примирення вагається…
«Майже
діти, – думається. – Ідуть у вир подій із усмішками і мріями, не знаючи, що їх
очікує. У Києві мирний протест переріс у збройне протистояння. Дай Бог, щоб
цього не повторилося у Луцьку…».
На
Київському майдані помітно, що тут тисяч чотири люду. Міліції, котра була тут
помітною останнім часом, уже нема. Вхід у приміщення вільний.
Очільники
процесу просять нічого не бити, однак один із радикально налаштованих металевим
прутом знищує вивіску облдержадміністрації та декілька шибок у вікнах першого
поверху. Таблички облради – не чіпає.
Частина
людей входить усередину. Опору нема. Деякі гарячі голови мовлять про похід на Держказначейство,
та, зрештою, люди повертаються у центр, до приміщення облпрокуратури та
управління внутрішніх справ у Волинській області. І знову – жодного міліціянта.
Усі співробітники закрилися всередині.
«Вони
такі ж люди, як і ми, – каже якийсь чоловік. – Може, серед них тут стоять і їхні
рідні та знайомі? Не можна воювати зі своїми».
Одні
зустрічають правоохоронців вигуками «Молодці!», інші – «ганьба!».
Проте
минає кілька хвилин – і у вікна полетіло каміння з розібраної поруч бруківки та
«коктейлі Молотова». Назад – світлошумові гранати та сльзогінний газ… У
результаті протистояння приміщення відомчого музею, розташованого на першому
поверсі, почало нагадувати будмайданчик… Поки представники різноманітних
організацій, котрі взяли ініціативу у свої руки після захоплення Луцького МВ
УМВСУ проводили переговори з генерал-майором міліції Олександром Терещуком, усі
входи та виходи з адмінспоруди було заблоковано: з одного боку – працівниками
міліції, з іншого – мітингарями…
Виявилися
щільно закритими двері і в розташованій поруч облпрокуратурі. Присутні довкола
активісти та спостерігачі казали, що всі співробітники цієї установи залишили
споруду ще зранку, проте в кабінеті Андрія Параки на другому поверсі горіло
світло… Врешті-решт, штурмувати історичну пам’ятку ніхто не вважав за доцільне.
О
12. 40 год. працівники УМВСУ вийшли з приміщення. Під крики «Ганьба!» через живий
коридор коридор пішли геть. Згодом на порозі з’явився генерал-майор міліції
Олександр Терещук. Він спробував звернутися до народу:
«Шановні
лучани, з початку заходів жодного разу міліція не порушила порядок. Сьогодні в
цьому приміщенні знаходиться зброя, давайте будемо дотримуватися закону…».
У
відповідь – гнівні вигуки присутніх.
Начальник
спробував продовжити:
«Міліція
волинська – це ваші брати…».
Та
його ніхто не хоче слухати. Керівники тих, хто організував наступ на
облуправління, втихомирюють натовп. Повідомляють, що, мовляв, «Правий сектор»
виїжджає на підтримку побратимів у Київ.
«Міліція
вийшла з приміщення, залишила зброю. Всі структури силові вивезено, їх нема.
Наше завдання – триматися далі. Контролювати. Хто їде на Київ – їде, хто ні –
контролює ситуацію тут», – повідомив депутат Луцької міськради Павло Данильчук,
один із координаторів.
Тож
група активістів разом із Олександром Терещуком пройшла на подвір’я управління,
аби відібрати спецзасоби у правоохоронців, яких там чимало. Перед тим, як
спецавтомобілі міліції залишали подвір’я, їх обшукували.
А
приблизно о 13.00 стало відомо, що в приміщенні УМВСУ перебуває… голова
облдержадміністрації Олександр Башкаленко.
Активісти
оточили його і примусили вийти на ґанок
міліцейського облуправління. Він намагається щось сказати, але –
безрезультатно. Присутні вимагали від Олександра Башкаленка стати на коліна, а
потім написати заяву про звільнення з посади.
Почувши відмову, дехто накинувся на нього з кулаками, в результаті чого
Олександр Костянтинович отримав ушкодження голови. Далі голову облдержадміністрації
та керівника облосередку Партії регіонів, який так і не погодився достроково
залишити посаду, повели до сцени на луцькому Майдані…
А
тим часом на Київському майдані панував спокій. Біля зазвичай зачиненого
центрального входу в «Білий дім» – столи з активістами Євромайдану, де збирали матеріальну
допомогу для потреб мітингарів на Волині та в столиці. Кілька великих вікон
праворуч від скляних дверей – розбиті. Поруч
– стоси автомобільних шин, пластикових труб і 2 коробки з-під протигазів…
У
фойє на місці, де колись функціонував аптечний кісок, роблять чай. Сесійний зал
– порожній. Вхід на 2 поверх, де розміщені кабінети голови облдержадміністрації
та його заступників, заблокований новими меблями (їх привезли буквально
напередодні доленосних подій), біля яких – вартові в масках. Перевіривши
журналістське посвідчення, дозволяють зайти на поверх, але просять не
фотографувати облич.
Картина
тут доволі спокійна. Хіба що коридори сяк-так перегороджені стільцями, а біля
дверей першої приймальної – масивний стіл.
Заступник
голови облради Валентин Вітер (фракція «Батьківщини») говорить, що зараз
найголовніше – зберегти приміщення від наруги. Валентин Степанович дуже
заклопотаний, а тому не має багато часу на розмови. Зрозуміло, що ніякого
засідання бюджетної комісії, котре мало відбутися об 11.00, уже ніхто не
проводитиме…
У
приміщенні також – депутати облради від «Батьківщини» Олександр Свирида,
Анатолій Грицюк, Роман Карпюк та ще кілька депутатів від опозиційних фракцій, а
також екс-народний депутат від «Нашої України» Володимир Карпук.
Координують
забезпечення охорони покинутого всіма співробітниками приміщення депутат
облради Ігор Гузь, екс-голова облдержадміністрації та координатор громадського
руху «Третя Республіка» Володимир Бондар та один зі співкоординаторів Майдану
Володимир Пащенко. Вони кажуть, що зараз найголовніше – не допустити ніяких
проявів самочинних дій та коштом Майдану ще до настання сутінок відремонтувати
розбиті вікна. Їм доведеться охороняти споруду від несанкціонованого
проникнення усіх сторонніх чи провокаторів…За якусь мить вони вже відходять
убік і починають обговорювати якісь організаційні справи…
А
тим часом на сцені луцького Майдану в епіцентрі подій опинився Олександр
Башкаленко. Активісти, серед яких – Павло Данильчук та Володимир Бут-Гусаїм,
переконували голову облдержадміністрації написати заяву про відставку. Він
відмовився. Після чого його облили водою та прикували наручниками до металевого
каркасу…
У
соборі увесь час били дзвони… Згодом на сцену піднявся Митрополит Луцький і
Волинський УПЦ Київського патріархату Михаїл. Кількома словами перемовився з
Олександром Башкаленком. Ще через якусь мить до нього підійшли медики швидкої
допомоги. Владика Михаїл, депутат облради від ВО «Свобода» Олександр Пирожик та
активіст Володимир Бут-Гусаїм, врешті-решт, відмикають кайданки. Павло
Данильчук повідомляє у мікрофон, що самооборона свою місію виконала, голова
відмовляється написати заяву, а тому тримати його тут нема сенсу. Натовп
голосно не погоджується… Однак зрештою, поки Олександр Пирожик говорить у
мікрофон, Олександра Башкаленка відводять у невідомому напрямку та в супроводі
людей у масках та камуфляжних костюмах. Ніхто офіційно так і не захотів
повідомити, що відбувалося далі…
Маси
ж зосередилися на інших цілях. Одні рушили до облпрокуратури, інші– до
приміщення УСБУ у Волинській області. Там до людей вийшов начальник управління
Юрій Гетало, повідомив, що наразі їхнє відомство не порушило жодної справи
проти мирних протестантів. Підтвердив це і Павло Данильчук, закликавши людей
розходитися та мобілізувати сили для поїздки на Київ.
Тож
приміщення облуправління залишилося неушкодженим, а ще за якийсь час Голова СБУ
Олександр Якименко офіційно оголосив про початок широкомасштабної
антитерористичної спецоперації.
«Радикальні
і екстремістські угруповання своїми діями несуть реальну загрозу життю
мільйонам українців, – серед іншого сказано в заяві. – Згідно із Законом
України «Про боротьбу з тероризмом» до цієї роботи залучені: Служба Безпеки України,
Міністерство Внутрішніх справ, Міністерство оборони, Прикордонна Служба
України, Центральні та місцеві органи влади. З огляду на таке рішення в державі
запроваджуються заходи щодо посилення безпеки охорони громадського порядку та
державного кордону. Я звертаюся до всіх
громадян України з проханням зберігати спокій та дотримуватись у своїх діях
законодавчих вимог».
Олена
ЛІВІЦЬКА,
Володимир
ДАНИЛЮК,
Сергій ЦЮРИЦЬ.